Маловідома Чернігівщина: Михайлівська церква с.Комарівка Борзнянського району

 Дерев'яна Михайлівська церква у селі була споруджена у третій чверті ХVІІ

століття. 

Будівництво почалося 1894 року. Попечителем будівництва був місцевий поміщик Кониський, маєтки якого були в Петербурзі, Києві і Одесі. Влітку пан зі своєю сім'єю проживав у селі Комарівка. Будувався храм протягом трьох років. Для нього був вибраний архітектурний стиль бароко. Споруд такої архітектури у колишній Російській імперії лише дві: у Петербурзі і Одесі. Спочатку вибралося місце, потім спорудили цегельню

для забезпечення будівництва якісною цеглою власного виробництва. Коли приймалася партія цегли, то представник дозволяв собі іти по сформованому сирцю і, якщо цеглина розвалювалася, то уся партія бракувалася.У випаленій цеглі траплялося вапно, яке могло рвати цеглу. Щоб цього уникнути, глину селяни місили ногами і, відчуваючи камінці вапна стопами ніг, збирали їх і віддавали підрядчику. А той щедро заохочував людей за це. Таким чином, будівельний матеріал був досить якісним. Будівництво проводилося лише тільки при плюсовій температурі. З настанням холодів воно припинялося. А приступаючи до роботи наступного року, верхній шар цегли збивався.У 1897 церкву освятили і відбулося перше богослужіння. З 1890 священиком був Павло Ягодовський. Один із синів отця Павла

навчався в Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. Літні канікули проводив у Комарівці. У 1893 р. він приїхав на канікули зі своїм однокурсником Костянтином Мінятовим. У селі юнак познайомився з дочкою Ягодовського Надією, полюбив її і наприкінці літа вони одружилися. 

Події трьох революцій та громадянської війни початку XX століття не відбилися на релігійному житті села. Як і раніше, діяла Михайлівська церква Московського патріархату.

Однак політика коренізації (українізації), проголошена більшовиками, внесла сум'яття в розмірене релігійне життя комарівчан. 1925 року Михайлівська церква стала автокефальною. Божа служба правилася українською мовою, але це було недовго. Навесні 1929 року була влаштована бійка між представниками автокефалії і віруючими Московського патріархату. Церква була пограбована і лише через п'ятдесят років випадково при копанні фундаменту були знайдені окремі речі. За часів радянської влади в
1934 р. церкву було закрито, при цьому зруйнувавши три куполи і дзвіницю. До Другої світової війни приміщення використовувалося як сільський клуб і бібліотека. Під час німецької окупації у вересні 1941 р. церкву було відкрито і діяла вона до 1962 р. Потім - знову закрита і розграбована. Приміщення або стояло пусткою, або використовувалося при недостачі приміщень як спортивна зала Комарівської середньої школи. 1989 р. церква знову була відкрита, розпочався капітальний ремонт. Але за довгі часи руйнацій і занепаду ця па'мятка архітектури так занехаялася, що ремонтні роботи не закінчені й сьогодні.

За матеріалами: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

фото: https://www.facebook.com/104764188181375/photos/a.104765641514563/112573447400449/