Загиблі герої Чернігівщини: Сергій Телушков

З п'яти років він мріяв бути офіцером, у свої 24 став командиром 
механізованої роти. За два тижні, на 18 березня, в Сергія Телушкова було заплановане весілля, це була річниця їх стосунків з нареченою Крістіною Терещенко. 

"Ми подали заяву в січні, але нам відмовили у пришвидшеному розписі шлюбу. І виходить, що одружитися ми так і не встигли".

Дівчина вагітна, і за кілька місяців в неї народиться син, про якого Сергій мріяв все життя. Його назвуть на честь батька.

"Казав, що зустрічати з пологового приїде з усією ротою. Він дуже хотів сина. І мріяв, аби він пішов його шляхом і багато займався спортом, як це робив він. В нас буде Сергій Сергійович".

З моменту, як оголосили тривогу, Крістіна завжди була на зв’язку з Сергієм. В день, коли почалася війна, він подзвонив їй і попросив зібрати речі і поїхати з міста. Він в цей час зустрічав колону ворожих танків, які йшли через Рівнопілля поблизу Чернігова.

"О 10:30 я хотіла відвезти йому їжу, бо в них не було навіть води. Але за 15 хвилин він подзвонив і попросив нікуди не їхати, бо йде колона у 50 танків".

В бойову машину, на який сидів зверху Сергій Телушков, прийшов удар. Його відкинуло на 30 метрів, а уламки поранили життєво важливі органи, розповідає наречена Крістіна Терещенко.

"Потім почали обстрілювати з автоматів, і це все тривало 10-15 хвилин. Людина, яка була навідником в машині, почала горіти. Він виліз з техніки, і в нього була контузія, він потягнувся до Сергія, але він вже був мертвим".

Сергій Телушков був командиром механізованої роти 1 окремої танкової бригади з Гончарівського. Він загинув в бою під Черніговом поблизу Рівнопілля 25 лютого. Два дні Сергія шукали у лікарнях Чернігова, знайшли 27 лютого у морзі серед неопізнаних тіл.

У жовтні 2021 року в інтерв’ю Суспільному Сергій Телушков сказав, що буде захищати Україну, допоки йде війна.

"Я готовий віддати все заради служби. Я ніколи себе не жалів. Мені головне, аби все було для моїх бійців. Коли вони приходять на службу, я для них стаю і мамою, і татом. Воно так і є, і мені завжди так розповідали, коли я був на їх місці. Я їм віддаю душу. Я буду їздити, поки не закінчиться ця війна".

Наречена Сергія Телушкова і друзі кажуть, він завжди ставив людей на перше місце і віддавався службі до останнього. 

"Він загинув в декількох кілометрах від рідного дому. В його житті завжди був спорт, служба і сім’я. Все. Він мріяв про свою сім’ю. Завжди знав, чого хоче від життя, був таким бойовим, цілеспрямованим і світлою людиною", - розповів друг Сергія Олександр Тарнавський.

Він завжди і в усьому був першим, розповідає наречена Крістіна Терещенко. Таким і залишиться в пам’яті назавжди.

"Він - єдиний командир, який дві ротації повертав своїх бійців живими. Він завжди був першим. Він завжди думав багато за інших, а за себе в останню чергу. Він віддавав себе службі до останнього".

3 серпня 2023 року на кладовищі Яцево у Чернігові провели перепоховання командира механізованої роти 1-ї танкової бригади Сергія Телушкова.

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
• Медаль «Захиснику Батьківщини»
• Нагрудний знак «Козацький хрест» ІІ ступеня
• Нагрудний знак «Козацький хрест» ІІІ ступеня