Слово - зброя поета: 21 березня Всесвітній день поезії
Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.
У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, переважно, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Сьогодні, коли в нашій країні йде війна з російськими фашистами, поезія також стає зброєю. До вашої уваги добірка віршів наших чернігівських письменників, які вони написали після рашистського вторгнення.
Може, війна…
Може, війна нас нацією зробить,
Якщо раніш не встигли це зробить?
Сама історія уже поставить пробу,
Аби не «величали» нас «раби».
Аби не докоряли нам нащадки,
Й це не високі, пафосні слова,
Залишить землю мусим їм в порядку
І Україну-неньку врятувать.
Як дорого заплачено за волю,
В яку сьогодні цілиться москаль,
А може, досить вже ходить по колу,
З якого Кремль не хоче випускать.
Отож, якби орду дику здолати,
Єднаймось всі, до правлячих еліт
Не задля крісла і не задля плати.
Створімо український моноліт!
23.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
До ворожого війська!!!
Ви думали, нас легко полонити!
Ви думали - одна доба і все!
Та чи ж ми зможемо без України жити?
Тут кожен в серці всю її несе!
Поставити кортить нас на коліна?
Поклонів ви чекаєте від нас?
За Україну кожен з нас загине!
А от за чим сюди послали вас?
Отямтеся! Чи, може, ви не люди?
Бо тільки нелюд прийде убивати!
Покаятись нагоди вже не буде!
Це ваші матері будуть страждати!
Це нашу землю топчете ногами!
Ще й душі наші прагнете стоптати!
Не вийде! Бо звемося ми хохлами!
Бо з нами Бог і Україна-мати!
Віра Заєць
Не сплять українці і ночі, і дні –
Рятують свою свободу.
Стоять – не здаються, хоча і одні
Без інших, на жаль, народів.
А ворог лютує, вогнем полива,
Смертями все засіває.
І щедро шле світ нам підтримки слова,
Що банки, мовляв, закривають.
Здається, нечистий на землю спустивсь,
Аби утворити пекло,
І плачуть загиблих раніше хрести,
Й серця матерів отерпли.
Принишкло і море – сльозою впилось,
Крові вояків… не змило –
Тринадцять ангеликів в небо знялось –
Хмаринками їхні крила.
Херсон не здається, Чернігів стріля,
Впираються Суми й Харків…
Горить в москалів під ногами земля,
Не ‘дин із них кров’ю харка.
Столиця вогнями ракет упилась,
Там крики людські й сирени,
Та мрія кремлівська таки не збулась,
Хоч справді часи буремні.
У теробороні – уже тисячі –
І не голіруч – при зброї.
Свободи своєї вони сіячі,
Хтось вийде з боїв героєм.
Народ України горою стоїть –
Атакам не піддається,
Він дух гартував уже кілька століть,
Тож зна; перемога кується
Лише у відкритім, смертельнім бою,
Й полита свинцем і кров’ю.
І люди полками новими встають –
Вбивають орду з любов’ю.
25.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Я не хочу втікать з України
Я не хочу втікать з України,
Адже маємо орків спинить
І свій край дивовижно-чарівний
Врятувати від зла, від війни.
Я не хочу втікати далеко,
Заявляю отим, хто в Кремлі,
Люди ми – не крилаті лелеки,
Маєм жить на праотчій землі.
Я не хочу втікать з України –
В цій землі пуповина моя,
Я зросла на піснях Чураївни –
Це вкраїнської доньки ім’я.
Я не хочу втікать з України –
Тут і друзі, й родина моя,
Мого роду хрести і коріння,
Ніч кохання під спів солов’я.
Я не хочу втікати в нікуди.
Як лишити свій край ворогам!
Щоб душа почувалась розкуто,
Помолюсь за Вкраїну богам!
25.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Чорна хмара над Десною
Чорна хмара над Десною
Небеса закрила
В день, якраз перед весною,
Розкрилила крила,
Аби сонце заховати,
Позбавити волі
Наш Чернігів.
Супостати
Творять тут сваволю:
Підривають дитсадочки,
Лікарні, висотки…
Плачуть донечки й синочки,
Черги чуть короткі…
Діти ж наші - не за грою –
Інша у них тема:
Випускають нову зброю –
Моднячі «коктейлі».
Пропонують допомогу –
Гостинці готують:
Танк чи орка із-за рогу
Вогнем нагодують.
28.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Чернігів у війні
Чернігове, молюсь на тебе знов,
Адже ти бастіон для України,
Орду ворожу не одну зборов
І воскресав, мов фенікс, із руїни.
Умієш ти і жить, і воювать,
Немає сумнівів у цьому ні на йоту,
Умів для боротьби мечі кувать,
Щоб ними знищити загарбників-сволоту.
Воістину земля твоя свята,
Бо ти був для Русі її початком,
Героїв знову виростив доста.
Пишаюсь тим, що я чернігівчанка.
Сьогодні знов молотиш супостата
І демонструєш свій важкий удар,
В ряди захисників готові стати
Старе й мале, «Азов», «ОУН», «Айдар».
Озброєні синівською любов'ю,
А це та зброя, що не підведе.
З молитвою й благословінням Бога
Наблизим перемоги світлий день!
28.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Бій іде
Бій іде за Україну –
Вирішальний бій!
Кров’ю скупані руїни,
Небо – у журбі.
Вибір маєм небагатий:
Воля, або смерть.
Розуму немає в ката –
Налив горя вщерть.
Але нас не залякати –
Знаєм, що робить:
Мусим єдність свою мати,
Щоби орків бить1
Тож бандерівочки й укри,
Всі – до барикад,
Хутко зброю берім в руки,
Зачекався «брат»,
Бетеери, танки, «буки» –
Всі хай погорять!
2.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Ранок бомбою спустився
Сьогодні ранок бомбою спустився
На мій Чернігів, на людські життя.
То Путін із нечистим зголосився
Перетворити місто у сміття.
Не роси вмили вікна у будинках –
Сльоза жіноча, мов мережки слід,
Умились кров’ю мати і дитинка…
Чому ж не чує крики наші світ?
Та, вірю, сонце темінь переможе,
Війною правди не завоювать,
Тож перемогу ми здобути зможем,
Якою б не була московська гадь.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Коментарі
Дописати коментар