Загиблі герої Чернігівщини: Роман Пасулька

Військовий льотчик Роман Пасулька загинув 24 лютого 2022 року в повітряному бою з російськими окупантами, обороняючи Київщину. Йому було 22 роки.

Роман народився у селищі Раухівка Одеської області. У дитинстві переїхав з родиною на Чернігівщину. Навчався у Ніжинській школі №17. Згодом обрав військовий шлях. У 2021-му закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де здобув кваліфікацію льотчика 3-го класу.

Після випуску служив у 40-й бригаді тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ, яка дислокується у місті Васильків Київської області. Літав на винищувачі МіГ-29.

У перший день повномасштабної війни Роман став на захист українського неба. Він стримував атаку російських військових, прикриваючи побратимів та захищаючи мирних мешканців.

«24 лютого, коли російські війська ганебно вторглись на територію України, Роман отримав бойове завдання, і не вагаючись ані секунди піднявся в небо на захист своєї Батьківщини. Рятуючи тисячі життів мирних людей – ціною власного життя. В пам'яті колег Роман назавжди залишиться щирим, усміхненим, сповненим безліччю планів на життя, яким, на жаль, не судилося здійснитись. Батьки виховали Романа справжнім воїном, вольовим і мужнім патріотом своєї Батьківщини… Роман був вправним учнем, незважаючи на молоді роки – професійно підготовленим пілотом», – зазначили у бригаді.

Посмертно старший лейтенант Пасулька нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Поховали офіцера в Ніжині на Чернігівщині.У Романа залишилися батьки, сестра та кохана дівчина.

А й правда, крилатим ґрунту не треба".

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,

А з правди, чесноти і довір"я.

У кого — з вірності у коханні.

У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.

У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...

А крила має. А крила має!

Ліна КОСТЕНКО