Загиблі герої Чернігівщини: Олександр Івашина. Кирило Прохоров

Солдат Олександр Івашина загинув 26 лютого 2022 року під час оборони Чернігівщини.

Олександр народився у селі Ладан Чернігівської області. У 1993 році закінчив Київський геологорозвідувальний технікум Держкомгеології України, відслужив строкову службу. У 1999 році здобув фах економіста у Чернігівському технологічному інституті.

Весь час працював на керівних посадах. Остання робота – заступник директора ТОВ «Сіверагропродукт» міста Чернігів. Захоплювався історією, політикою, економікою. Цікавився нумізматикою.

26 лютого пішов до військкомату взяти зброю, щоб мати змогу разом з іншими чоловіками захистити мешканців свого будинку у разі вуличних боїв. У військкоматі добровільно пішов на військову службу рядовим солдатом 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Відправився на позиції до села Красне під Чернігів. Там потрапив під обстріл, загинув від отриманих травм грудної порожнини та гострої кровотечі.

Похований 18 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

24-річний солдат Кирило Прохоров загинув 2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Біля села Терни боєць отримав смертельну мінно-вибухову травму. Кирило народився у селищі Ріпки Чернігівської області. Навчався у місцевій школі №2, згодом закінчив Чернігівський будівельний ліцей. Відслужив строкову службу в армії у 2018-2022 роках. Під час повномасштабної війни Кирило захищав Україну у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

«Буду любити тебе все життя, мій Герой», – зазначила мама Ніна.

«Вічна та світла пам’ять тобі, Кирило! Щирі співчуття матусі Героя Ніночці та бабусі! Герої не вмирають! Вони просто перестають бути поруч. Відлітають… Тихенько і не попрощавшись. Можливо, тому що не збирались помирати. Мали плани, хотіли любити, народжувати дітей, навчатись, працювати, радіти життю. Не судилось… Стають зірками в небі. Янголами-охоронцями», – написала Віра Осейко. Поховали захисника у рідному селищі на Чернігівщині. У Кирила залишилася лише мама. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).