Мистецька Чернігівщина: Олександра Дідович

 Вся сім'я пані Олександри за освітою й покликанням,

педагоги: «Я і сильна половина моєї родини, - син та чоловік, - вихідці з фізико-математичного факультету чернігівського педуніверситету. Моя невісточка Вікторія - за освітою, педагог молодших класів, але працює у дитячому садочку. Хлопці ж є викладачами рідного педуніверситету: чоловік вчить молодь азам методики фізики, а син - педагогіки. Онучка Дар'я, наразі, студентка історичного факультету».

Більшість свого педагогічного досвіду Олександра Дідович набула в стінах Чернігівського юридичного коледжу. Талановитого викладача керівництво коледжу зобов'язувало розробляти навчальні програми з багатьох нових дисциплін, зокрема: маркетингу, основ управлінської діяльності, економіки та фінансів підприємства. Вона ж, в свою чергу, із захопленням обкладалася літературою та залюбки занурювалася в нове й цікаве! До речі, продовжує займатися освоєнням незвіданого для себе й досі, але на творчій ниві рукоділля, на обрії якого кінця-краю не видно!

Олександра Іванівна протягом усього життя захоплювалася рукоділлям – вишивала хрестиком, плела гачком, шила. Проте творчою роботою майстриня почала займатися лише після виходу  на пенсію. Як каже про це сама мисткиня: «Я просто вільна жінка і сама обираю собі заняття до душі». За останні десять років у її доробку з’явилися декоративні скриньки і вази, підсвічники і ляльки, а також ціла колекція картин, виконаних зі шкіри і

тканини. Зазвичай, обравши сюжетно-тематичну лінію для своїх «шкіряних» шедеврів, Олександра Іванівна створює цілу серію робіт. Саме тому у виставці можна побачити картини, присвячені українському весіллю, серію композицій, створених за мотивами поезії Т. Шевченка, добірку картин і ляльок, присвячених історії Київської Русі і Чернігівщини тощо. 

Незмінним джерелом натхнення пані Олександри є природа. І серед робіт є чимало пейзажів, втілених у шкірі, а особливо яскравими з під її майстерної руки виходять квіти, котрі майстриня зображає як на своїх нетрадиційних гобеленах, так і цілій у серії вітражів.

Окремою категорією робіт Олександри Іванівни є ляльки, виконані у традиційній народній техніці. Серед них і мотанки-обереги, і ляльки, у яких втілені образи давньоруських княгинь або літературних персонажів. Особливу увагу привертає колекція ляльок у національному вбранні різних регіонів України.

- Як Ви почали створювати ляльки?
- Одного разу на виставці колеги побачила ляльку-мотанку, й руки «засвербіли». Сьогодні декілька моїх ляльок вже встигли роз'їхатися по деяких країнах світу, наприклад, до сусідньої Росії та далекої Голландії. А роблю я їх лише півроку. Мотанка з ниток створюється близько 3-4 годин.