Слово для душі: побачив світ № 3 "Літературного Чернігова" за 2020 р.

 У третьому числі часопису багато цікавого: вірші Людмили Ромен (із

післямовою Ганни Арсенич-Баран), Ірини Кулаковської, Олексія Маслова, Станіслава Новицького і Василя Момотюка. Маємо поетичну добірку Олексія Толстого (в перекладі Ігоря Роздобудька). Привертають увагу незвичайні оповідання Анатолія Роліка, Аліни Шевченко, кіноповість Валерія Конаша, чудові твори літстудійців Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Дениса Коськіна і Карини Акопян. У рубриці «Літературознавчі студії» – дослідження Михайла Василенка, Сергія Ткаченка і Тамари Демченко.

До 200-річчя Ніжинської вищої школи Олександр Забарний дає розлогу статтю. До 70-ліття знаного письменника Анатолія Шкуліпи друкує матеріал Володимир Кузьменко. А до 245-річчя з дня народження всесвітньо відомого бджоляра Петра Прокоповича розповідає Павло Свищ. Ростислав Мусієнко проникливо пише про долю Івана Фесюна.

У рубриці «Рецензії» відомий німецький письменник Фолькер Маасен високо оцінює книжку віршів Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!», яка цього року успішно побачила світ у Німеччині, в престижній серії «Золоте руно», і здобула кілька почесних міжнародних нагород. Вірші колеги і друга талановито переклав німецькою мовою німецький поет, прозаїк, драматург і громадський діяч Генріх Дік. 

«Інь і янь у поезії» – отак оригінально називається рецензія видатного киргизького письменника Айдарбека Сарманбетова на чарівну книгу віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Веселка на віях», яка нещодавно вийшла в Киргизстані. 

Новий роман Леоніда Луцюка «В’язень темряви» аналізує Володимир Кузьменко. Про художньо-публіцистичний нарис «Де гуляв козак Пручай» Анатолія Шкуліпи розмірковує Олександр Забарний. А от збірку чарівних нарисів «Ніжин – кам’яна квітка українського бароко» Олександра Забарного рецензує Валерія Ярмак.  «… Це перша книга автора на царині краєзнавства. Вона по-художньому захоплююча, науково обґрунтована, логічно завершена і чудово ілюстрована»

Книжку Зігфріда Ленца «Оповідання» у перекладі українською Анатолія Роліка оцінює Станіслав Зінченко.

Михась Ткач розповідає про відкриття меморіальної дошки відомому українському поету, мистецтвознавцеві, професору Миколі Ткачу на будинку школи, в якій він навчався в 1949-1959 роках, у селі Сахнівка Менського району. 

В історичній рубриці  друкується передмова Тамари  Демченко  «…З молодих літ вважав себе за українця» про Петра Яковича Дорошенка (1858–1919), а також некролог, що побачив світ у першому випуску неперіодичного збірника «Хліборобська Україна» (Відень, 1920). Його автором був Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1951) – видатний український історик, державний і громадський діяч.

Наприкінці номера публікуються дотепні афоризми Василя Гелетка і гумореска Валерія Демченка. 

На обкладинці часопису – церква Казанської Божої Матері в Семенівці. 

Джерела: http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/4349-ohliad-svizhoho-nomera-zhurnalu-literaturnyi-chernihiv-3-2020

http://svoboda.fm/culture/literature/276592.html

Коментарі

Популярні публікації