Загиблі герої Чернігівщини: Чепурний Андрій. Стельмах Юрій. Губський Сергій

Андрій Васильович Чепурний народився 29 жовтня 1986 року в селі Авдіївка. Тут минули його дитячі роки, тут він здобув освіту, звідси пішов у доросле життя. Згодом створив сім’ю, став гарним чоловіком і турботливим батьком для своєї донечки.

Коли ворог підступно прийшов на нашу землю, Андрій не міг залишатися осторонь. Він одним із перших вирушив на захист Батьківщини.

11 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн потрапив під ворожий обстріл. Вибухова хвиля завдала йому тяжких поранень. Спочатку його доправили до госпіталю в Дніпрі, а згодом – до Києва. Лікарі боролися за життя Героя, та, на жаль, 3 квітня серце Андрія Чепурного зупинилося.

Вдома на Захисника чекали мати, дружина, донька та сестра.

Солдат Стельмах Юрій Миколайович народився 12 січня 1984 року в місті Києві, тут навчався в середній школі №160 (до 9 класу), а потім перейшов до СЗОШ №267 з поглибленим вивченням англійської мови, яку закінчив в 2001 році. Того ж року вступив до Харківської юридичної академії. В 2006 році успішно закінчив навчання. Після закінчення академії пішов працювати в міліцію міста Києва. Брав участь в АТО, після повернення продовжив працювати в поліції міста Києва до 2022 року. За роки служби отримав звання майора. 24 лютого 2022 року в перші години повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Батьківщину. Служив солдатом в інженерно-саперному взводі, протягом служби отримав поранення, але через 2 місяці повернувся до побратимів. Загинув 9 серпня 2023 під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі с. Підлісне на Чернігівщині.

Губський Сергій Миколайович народився 18 листопада 1970 року в Салтиковій Дівиці в багатодітній родині. У 1986 році закінчив місцеву школу. У 1988 — призваний на строкову військову службу.

Після армії працював у Куликівці на льонозаводі — робітником.

У 1994 році одружився. За два роки у сім’ї народився син- Віктор. 2008 року родина переїздить до Вересочі. Сергій Миколайович працює робітником в СФГ » Колос».

22.05.2024 мобілізований до ЗСУ. Сумлінно несе службу на посаді стрільця — помічника гранатометника. 31.08.2024 отримує бойове розпорядження на Донецький напрямок, населений пункт Миколаївка.

З 01.09.2024 зв’язку з Сергієм вже не було. Увесь цей час воїн вважався зниклим безвісти.

У грудні 2024 року відбувся обмін тілами загиблих. І ось, більш ніж через 7 місяців тіло Героя «на щиті» повертається, щоб спочити навіки у рідній землі.

Відповідно до офіційного сповіщення військової частини солдат Губський Сергій Миколайович загинув 01.09.2024 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі на Донеччині.