Загиблі герої Чернігівщини: Сенько Микола. Загоруй Валентин. Нікітін Сергій

Микола Віталійович Сенько народився 21 листопада 1990 року. З дитинства він був доброю і щирою людиною, мав багато друзів. Навчався в Іванівській школі, закінчив її в 2008 році. Згодом здобув професію газозварювальника, по ній і працював, також займався ремонтними роботами.

В 2023 році пішов на фронт. Загинув 31 березня 2025 року.

Валентин Загоруй народився 27 липня 1999 року в селищі Гончарівське в сім'ї військовослужбовця. Навчався в школі №3 у Чернігові, потім в школі №2 у Броварах. Далі продовжив своє навчання у Броварському професійному ліцеї. У 2021 році закінчив Київський національний університет, де отримав диплом молодшого спеціаліста.

З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ. У складі 22-го Чернівецького окремого стрілецького батальйону воював на Харківському напрямку та на Сумщині. На початку 2023 року пройшов навчання в Польщі. Потім у складі 116-ї окремої механізованої бригади воював на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках.

Нагороджений медалями "За захист Батьківщини" та "Незламним Героям україно-російської війни".

Загинув Валентин Загоруй 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі міста Куп'янськ Харківської області. Попрощалися з воїном 29 березня та поховали його у Чернігові на кладовищі в Ялівщині.

Сергій Нікітін народився 10 січня 1971 року в селі Костобобрів Новгород-Сіверського району. Після закінчення школи отримав середню спеціальну освіту за фахом токаря.

У 1991 році після проходження строкової військової служби повернувся до рідного села, де працював механізатором у колгоспі.

У 1998 році Сергій Нікітін одружився. Разом із дружиною виховали двох синів.

Згодом влаштувався контролером у РЕМ Семенівського району, де пропрацював десять років. 

2 листопада 2022 року Сергія Нікітіна мобілізували. Він проходив службу на посаді навідника зенітно-артилерійської групи прикордонної комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого.

У листопаді 2024 року Сергія Нікітіна перевели на Куп’янський напрямок Харківської області, де він виконував бойові завдання. 1 квітня 2025 року старший сержант Сергій Нікітін помер у Куп’янському району Харківської області.

Поховали військового Сергія Нікітіна у селі Волосківці Менської громади, куди минулого року через обстріли росіян з Костобоброва перебралася його родина.