Загиблі герої Чернігівщини: Перфілов Станіслав. Олексіїнко Віталій. Терещенко Юрій

12 квітня у селі Стольне Менської громади рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади та односельці провели в останню земну дорогу воїна Станіслава Перфілова. Люди зібралися, щоб схилити голови перед подвигом свого земляка — захисника України.

Станіслав Олегович Перфілов народився 17 січня 1998 року, був наймолодшою дитиною у великій родині та жителем села Стольне. У 2015 році закінчив місцеву школу, а далі здобував професію столяра у ПТУ №18 у Чернігові. До 2023 року працював на будівництві.

Попри отримані в юності травми голови та хребта, які стали підставою для непридатності до строкової служби, Станіслав у лютому 2023 року долучився до лав Збройних сил України. Служив у званні солдата оператором ударного безпілотного авіаційного комплексу у складі військової частини А4784.

Робота оператора БПЛА була його захопленням. Не маючи попереднього досвіду, він «з нуля» вивчився цій справі та досяг неабиякої майстерності. Навіть удома не припиняв тренування. Захоплювався також риболовлею, музикою, книгами, подорожами, цікавився кіно. Ніколи не сидів без діла, весь час щось майстрував, лагодив, допомагав іншим, згадує дружина Ольга. Був добрим та щирим. Завжди на перше місце ставив сім’ю — дружину і маленьку доньку. Був люблячим сином, братом, дядьком, другом. Навіть з фронту знаходив час, аби написати чи подзвонити рідним.

Всі, хто був знайомий зі Станіславом, відгукуються про нього як про світлу та добру людину. Побратими з удячністю – за те, що умів підтримати і вчасно підставити плече. Рідні  - з любов’ю та сумом, бо втратили прекрасного сина, тата і чоловіка.  

24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в Покровськму району Донецької області Станіслав отримав важкі поранення. 8 квітня, попри зусилля медиків, він помер від отриманих ран.

Поховали Героя у Стольному.

У боях за Україну загинув старший солдат Віталій Олексіїнко, житель Данилівки. 

Віталій народився 13 березня 1996 року в селі Синявка Менського району. Навчався у місцевій школі, закінчив 8 класів. Разом із родиною певний час проживав у Білгородській області російської федерації, але у 2016 році повернувся на Батьківщину. Оселилися у селі Данилівка.  

18 липня 2024 року Віталія призвали на військову службу за контрактом згідно з Указом Президента України. Ставши до лав Збройних сил України, служив у званні старшого солдата на посаді кулеметника штурмового батальйону «Шквал» військової частини А4638.

Вірний присязі, до останнього подиху боровся за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. 4 квітня 2025 року у Сватівському районі Луганської області Віталій загинув у бою, захищаючи рідну землю від ворога.

Поховали воїна на місцевому кладовищі в селі Данилівка.

Сержант Терещенко Юрій Олександрович народився 11 квітня 1972 року в с. Ладан. Навчався у місцевій школі. Згодом розпочав трудову діяльність. В умовах повномасштабної війни долучився до лав ЗС України.
Загинув 07 березня 2024 року  під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Провели в останній путь та поховали Героя 29 жовтня 2024 року в с. Валки.

Рішенням Прилуцької міської ради від 20.08.2026 №1 присвоєно почесну відзнаку Прилуцької міської ради — звання «Почесний громадянин міста Прилуки» (посмертно).