Вбиті росією: Погорєлов Михайло. Боженок Олена

64-річний Михайло Погорєлов загинув 16 березня 2022 року в Чернігові. Тоді російські військові обстріляли чергу по хліб біля супермаркету на вулиці Соборності (колишня Доценка). Загинуло багато цивільних людей.

Михайло Погорєлов народився на Хмельниччині. Згодом батьки поїхали працювати на шахти і його дитинство та юність минули на Донбасі. Після школи навчався в Чернігові, потім залишився працювати на підприємстві «ЧеЗаРа». Там познайомився з майбутньою дружиною, створив родину, в якій народилося двоє дітей.

Останні роки Михайло працював електриком у ЖЕКу. Співробітники кажуть, коли люди зверталися з проханням дати телефон хорошого електрика, то давали саме його. Клієнти ще два роки після загибелі Михайла телефонували, аби замовити послуги. Тетяна каже, що відповідати на такі дзвінки було нестерпно боляче.

До повномасштабної війни Михайло після роботи ходив на приватні виклики. Також сусіди часто зверталися до нього. Він із пенсіонерів не брав плати, коли ж наголошували, що хочуть віддячити, – брав жменю карамельок.

«У нас удома завжди були ментолові з хрестиком, які часто вживають пенсіонери. Одного разу сусідам міняв розетку й відмовився брати гроші, то вони примусили взяти пачку сардельок. Без татового гумору, жартів, без його обіймів нам стало сиротливо», – сказала Тетяна.

У Михайла Погорєлова залишилася дружина, донька, син й онук.

Олена Боженок отримала поранення ніг 17 березня 2022 року під час російського обстрілу Чернігова. Разом із чоловіком вона ховалася в підвалі. Коли все стихло, пішли з сусідкою по хліб. Дорогою обстріл почався знову.

«Чоловік їй кричав: «Лягай», вона присіла. Потім, коли обстріл скінчився, то побачили, що вона поранена в ноги: багато уламків було і перелом стегна. Відвезли в одну лікарню, потім в іншу. Але там не було ні світла, нічого. Тітці загрожувала ампутація. Ми шукали способи вивезти її. Це вдалося за допомогою волонтерів лише 6 квітня 2022 року. Нога неправильно зрослася, їй робили кілька операцій, витягали осколки. Вона довго ходила на милицях, потім з тростиною. І от 18 січня 2023-го, під час останньої операції Олена померла», – розповіла племінниця Надія Ховрич.

Жінку поховали на місцевому кладовищі «Яцево». Їй було 47 років.

Олена Боженок народилася в Чернігові. Навчалася в школі №32. Останні роки працювала у місцевій піцерії на касі. Коли почалася повномасштабна війна, вони з чоловіком вивезли дітей у село, а самі повернулися в Чернігів.

«Олена була позитивною, веселою. Ніколи не зациклювалася на поганому, всі проблеми вирішувала швидко. Я з теплотою згадую наші зустрічі в селі: збиралися на вихідних великою родиною, працювали, відпочивали. Олена любила командувати, коли організовували свята, весілля. Була дуже працьовитою. Її донькам було 15 і 7 років на момент її смерті. Нам усім її не вистачає», – ділиться спогадами Надія Ховрич.

В Олени Боженок залишився чоловік, дві доньки й інші родичі. Рідний брат долучився до війська і на березень 2025-го вважається зниклим безвісти.