Історії Воїнів: Олег Луцук

Під час відпустки від військової служби Олег Луцук зі Стольного, що на Чернігівщині, проводить майстер-клас з гончарства та мріє відкрити центр реабілітації для військових. Чоловік займається гончарством близько 20 років. З початку повномасштабного вторгнення започаткував проєкт з арттерапії "Швидка гончарна допомога" для дітей та військових.

"Цим я почав ще займатися на початку війни, до мобілізації. Мій проєкт називається «Швидка гончарна допомога». Він працював з перших днів війни. Це була допомога дітям, які постраждали від війни. Це були зустрічі з військовими й так далі. Я вважаю, що якщо після мого майстер-класу люди йдуть з посмішкою і люди бажають ще раз повернутися — то це вже успіх".

Чоловік проводить свій майстер-клас з гончарства у Чернігові.

"Глина мене не залишає ніде, навіть на фронті. Навіть після обстрілів, знаходячи шматочок глини і якісь палички, ножем підстругав — зробив свищик. І уже звеселіли хлопці".

 Олег Луцук навчає дітей 15 років. Розповідає про особливості виготовлення українського музичного інструмента та іграшки — свищика.

"Глина дуже м’яка. Свищик ліпити трошки краще коли вона більше тужавіє. Тобто можна зробити спочатку форму, покласти й через кілька годин зробити отвори".

У червні 2024-го Олег Луцук долучився до лав Збройних сил України. Був у Курській області Росії, потім – під Покровськом на Донеччині, де й зазнав поранення. У жовтні того ж року Суспільне розповідало його історію, тоді чоловік проходив лікування та проводив заняття з глинотерапії для інших військових у шпиталі. Нині Олег Луцук повернувся до військової служби. Каже: гончарство — це арттерапія, тому за можливості проводить заняття, щоб допомогти іншим людям.

Чернігівка Анастасія Марченкова мати двох дітей — Василя та Ганни. Каже: прийшли на майстер-клас, щоб відпочити від гаджетів.

"Залучати потрібно, бо бачите Василь наш він неохоче відходить від комп'ютера. А тут дитина сидить без гаджета".

 10 річний Василь каже: майстер-клас йому сподобався.

"Пластилін він м'який і легкий. А глина вона трохи тверда і важка. Але глина мені більше подобається".

Чому поки не може здійснити свою мрію та відкрити центр реабілітації для військових —Олег Луцук каже наступне:

"Тут питання в тому, що поки я служу. В мене немає такої фізичної можливості. Зараз є можливості отримати непогані приміщення. Потрібно писати гранти, потрібно знаходити кошти, тому що за власні кошти заробити серйозний центр – це досить складно. Можливо, поєднуватись вже з чинними центрами. Ось зараз останній день моєї відпустки. Завтра їду назад в частину (24 березня, — ред.), а от сьогодні в мене таке щастя вдалось".

Джерело