Вшановуємо захисників: меморіальна стела "Клєвєр"

4 квітня 2025 року  неподалік Чернігова відкрили меморіальну стелу в пам’ять про полеглих військовослужбовців, які тримали позицію «Клєвєр» протягом 38 діб у 2022 році. Тоді часу на роздуми не було: ворог швидко просувався в напрямку Чернігова та Києва. Багато добровольців у перший день повномасштабного вторгнення, не маючи військового досвіду, стали на оборону Чернігівщини. Ця позиція «Клєвєр» розташовувалася на захід від Чернігова, оборону тут тримали під командуванням бойового офіцера, капітана взводу Сергія Давиденка.

«Було за день, за неповний день, прийнято 120 військовослужбовців, скомплектована рота охорони, отримане речове майно, озброєння. 25 лютого 2022 року було отримано бойове розпорядження на оборону цього перехрестя, яке було тоді ж і названо «Клєвєром». Було холодно, було важко, багатьом було страшно. Багато військовослужбовців, які були в роті, не служили в ЗСУ. Вони не знали військової служби. Однак вони прийшли і виконували свої військові обов’язки належним чином.»,- Сергій Давиденко, командир роти охорони Чернігівського обласного ТЦК та СП

Серед тих, хто не мав військової професії, був Віктор Кошовий. Він повернувся на Чернігівщину, щойно дізнався, що в країні розпочалася повномасштабна війна. Віктор Кошовий загинув 22 липня 2022 року.

«Він увесь час хотів бути військовим, але не став ним, бо за станом здоров’я не пройшов. Довелося закінчити юридичний. Він працював в американській ІТ-фірмі. Вивіз фірму до Кракова. Із Кракова телефонує: тату, у вас війна. І він звідти приїхав, пішов у військкомат, його там не взяли. Тоді він мені сказав, що або ти мене відведеш до війська, або я піду в партизани.»,-   Віктор Кошовий, батько загиблого військовослужбовця Віктора Кошового

На меморіальному знаку – 9 імен військовослужбовців Чернігівського обласного ТЦК та СП. Серед них і ім’я бойового медика Павла Борздого.

«Він був військовим медиком, уже до цього служив, тому він і на сході воював, я все розуміла, що все може бути, тяжко було дуже і зараз тяжко, його не можна забути, я його пам’ятаю, дитина також пам’ятає. Для нас це велика втрата. Він завжди був добрим, мудрим, відважним. Він був бойовим медиком, він витягував своїх побратимів. Також був поранений, але це, мабуть, у крові, що своїх він ніколи не кидав.»,-   Анастасія Борзда, дружина загиблого військовослужбовця Павла Борздого

Найголовніше тоді було, кажуть військові, не допустити ворога до міста. Попри холод, подекуди відсутність бойового досвіду, втрати та постійні обстріли як артилерією, так і авіацією, військові тримали оборону.

«Тоді вже ворог наступав, ішов доволі великими темпами, військові Корюківського РТЦК ухвалили рішення вибути до міста Чернігова та долучитися до лав оборони. Ніхто навіть не подумав не виконати завдання, ніхто не відступив, хоча страшно було, я думаю, всім. Зайняли позиції, в інженерному відношенні їх обладнали, було видно ворога, як він просувався, відчували на собі вогонь із різних видів озброєння.»,- Михайло Хомчук, полковник, військовослужбовець Чернігівського обласного ТЦК та СП

«Найважче – втрачати побратимів, тому що ніхто не навчений втрачати свій особовий склад, своїх хлопців, із якими служили багато-багато років.»,- Юрій Давидюк, підполковник, начальник Корюківського районного ТЦК та СП

Задля вшанування пам’яті загиблих у Чернігівському обласному ТЦК та СП також було створено Книгу пам’яті про загиблих військовослужбовців, які служили в центрі комплектування. А меморіал пам’яті вкотре нагадуватиме про війну та болючі втрати.

«У музеї Чернігівського обласного ТЦК навічно зберігатиметься ця книга, і закарбовані в пам’яті ці імена будуть навічно в наших серцях.»,- Олександр Шибирин, полковник, начальник Чернігівського обласного ТЦК та СП

«Дуже багато тут хлопців загинуло, на жаль, і назад їх уже не повернеш, і ми повинні пам’ятати їх. Завдяки ТЦК та органам місцевого самоврядування зробили цей меморіал, щоб вшановувати, щоб люди їздили, зупинялися та вшановували пам’ять хлопців.»,- Юрій Давидюк, підполковник, начальник Корюківського районного ТЦК та СП.

Джерело