Загиблі герої Чернігівщини: Розстальний Роман. Бригинець Павло. Кривулько Руслан

Розстальний Роман Юрійович народився 7 квітня 1973 року. Закінчив Чернігівське професійно-технічне училище за спеціальністю "столяр". Працював на будівництві. У 2024 році долучився до Сил Оборони України. Загинув 30 січня 2025 року біля села Запоріжжя Донецької області. Похований 12 лютого 2025 року.

Бригинець Павло В'ячеславович народився 08 квітня 1982 року, м. Біробіджан. Виріс і закінчив середню школу в місті Остер, але останні роки свого життя провів з родиною в місті Бердянськ. Сімейний стан: одружений, 3-є дітей. Поєднуючи службу із захисту Батьківщини з навчанням, закінчив економіко-правничий коледж та пізніше економічний факультет університету, отримавши спеціальності "технік-програміст", "маркетолог". Усе своє життя Павло Бригинець присвятив військовій службі. Спочатку віддано боронив кордони нашої країни в лавах Державної прикордонної служби, підписавши перший контракт у 2000 році після проходження строкової військової служби. Віддав 17 років свого життя охороні державного кордону. Перебуваючи на посаді начальника кінологічного відділення військової частини 1491, звільнився з Прикордонних військ України, щоб захищати Батьківщину у період АТО та ООС. Павло Бригинець був у гарячих точках і виконував бойові завдання на Маріупольському напрямку в підрозділі воєнної розвідки окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ у військовій частині А1965 в період з 2018 по 2021 рік. Виконував десантування з парашутом. На момент повномасштабного вторгнення рф до України проходив службу на посаді начальника зміни пункту управління інформаційно-телекомунікаційного вузла у військовій частині А3130 Військово-морських сил Збройних Сил України. Протягом цих 2-х років виконував бойові завдання на Миколаївському та Запорізькому напрямках. Патріотична свідомість кликала Павла до бою. Тому в 2024 році Павло Бригинець, незважаючи на бойові травми, знову перевівся до лав морської піхоти, де непохитно стояв перед обличчям ворога, захищаючи Батьківщину, наставляючи та передаючи бойовий досвід своїм підлеглим і побратимам. У складі штурмової роти окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ, військова частина А4548, виконував бойові завдання на південному кордоні нашої країни. Героїчне серце воїна перестало битися 21 червня 2024 року. Він загинув на Херсонському напрямку, до останнього виконував свій професійний і моральний обов'язок, відволікаючи на себе атаку ворожого дрона та прикриваючи собою побратима. Павло Бригинець був вірним військовій присязі, виявив стійкість і мужність при захисті України. На момент загибелі мав звання майстер-сержанта Військово-морських сил Збройних Сил України. Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Сталевий хрест" за виконання бойових завдань і операцій з підтримання миру та безпеки, високі показники у бойовій підготовці, а також нагрудним знаком "Десант" за стрибки з парашутом. Отримав медаль "15 років сумлінної служби" та медаль "20 років сумлінної служби", відзнака "Почесний громадянин міста Тернополя". Нагороджений численними грамотами та почесними грамотами за високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов'язків, самовідданість, підвищення рівня бойової готовності й обороноздатності України, патріотизм, мужність під час охорони державного кордону, а також проявлену мужність під час виконання бойових завдань по відсічі збройної агресії рф на сході України. Дата та місце загибелі: 21.06.2024, Херсонський напрямок. Місце поховання: м. Тернопіль, Пантеон Героїв.

КРИВУЛЬКО Руслан Олександрович народився 08 квітня 1985 року в селі Смяч Новгород-Сіверського району. Закінчив Смяцьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, після закінчення якої вступив до Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. Пізніше був призваний на строкову службу до прикордонних військ спочатку в Черкаси, згодом був переведений до села Грем'яч, де і залишився служити за контрактом після закінчення строкової служби. Там і створив сім’ю. У 2016 році звільнився після завершення контракту.

В 2022 році після повномасштабного вторгнення російських військ поновився в прикордонних військах. Захищав свою країну з великою самовіддачею і не боявся ризикувати власним життям. Друзі і побратими описують його як людину з великим серцем, завжди готовий допомогти в важку хвилину, позитивний, веселий.

Нажаль, 09 липня 2023 року раптово зупинилося серце. Поховали Руслана Олександровича Кривулько в селі Смяч. Пам’ять про нього житиме довгі роки, а його приклад надихатиме нас на великі вчинки.