Жіноча гімназія в Чернігові

У 60-х роках XIX століття більшість чоловіків у Російській імперії вважали, що жінкам не потрібна освіта. Тому відкриття жіночого навчального закладу тоді було складною справою. Далеко не в кожному місті виходило відкрити жіночу гімназію, однак у Чернігові вийшло, зокрема, завдяки відданим громадянам.

У 60-х роках XIX століття у Чернігові діяло лише два приватні пансіонати для жінок. Йдеться про заклад пані Лазаренко та Карачевської-Вовк, у яких дівчата могли здобути гімназичну освіту за відсутності власне жіночої гімназії у місті. Пансіонати добре навчали дівчат, однак кількість учениць зростала з кожним роком, як і потреба в окремій жіночій гімназії. Через це відкриття ще одного жіночого навчального закладу в Чернігові стало злободенним питанням.

4 березня 1865 року розпочався процес зі створення першої жіночої гімназії у Чернігові. Тоді зібрався Дорадчий комітет з цього питання й почалось жваве обговорення. До нього входили, зокрема, Іван Миколайович Дурново, Костянтин Єлисеєвич Троцина, Олександр Іванович Ханенко, Єгор Васильович Гудима та інші. 13 березня того ж року Дорадчий комітет зі створення жіночої гімназії обрав спеціальну комісію з п’яти людей, яка мала складати кошторис для заснування закладу.

Фінансування жіночої гімназії у Чернігові було найбільшою турботою Дорадчого комітету, адже воно залежало від місцевих, а не від держави. Зважаючи на це, цивільний губернатор князь Сергій Павлович Голіцин крутився як муха в окропі, щоб зібрати необхідну суму. На щастя, його попередник, Катон Павлович Шабельський, почав накопичувати гроші на відкриття жіночої гімназії у Чернігові. Тому Сергій Павлович почав не з нуля, а зі 2175 карбованців. 

Сергій Павлович Голіцин проводив лотереї, концерти та спектаклі, збираючи гроші на відкриття жіночої гімназії у Чернігові. Таким чином йому вдалося збільшити капітал на 2500 карбованців. Крім того, до процесу долучились міщани, міліція, лікарі, купці та інші. Внаслідок чого сума зросла на тисячу карбованців. А деякі вчителі з чоловічої гімназії взагалі погодились працювати в жіночій безплатно. Питання грошей було вирішено.

6 липня 1865 року від опікуна Київського навчального округу надійшов дозвіл на відкриття чернігівської жіночої гімназії та пропозиція про створення місцевої Опікунської ради. Її створили 18 серпня та призначили головою дружину губернатора княгиню Любов Петрівну Голіцину, яка багато зробить для жіночої гімназії. У результаті 5 жовтня 1865 року в Чернігові відкрилось жіноче училище першого розряду.

Спершу чернігівське жіноче училище розташовувалось у приміщенні колишнього Ланкастерського училища й налічувало чотири класи. Тоді в ньому навчалось понад дев’яносто дівчат. У перші роки існування у старших класах в основному навчались дівчата з пансіону пані Карачевської-Вовк. Ученицям викладали Закон Божий, іноземні мови, музику, танці, співи, рукоділля, правила гарної поведінки.

У 1871 році чернігівському жіночому училищу надали статус жіночої гімназії з семи класами. У 1877 році при гімназії відкрили восьмий клас, спрямований на виховання педагогів, адже кількість гімназисток щороку зростала. З часом виникла проблема розподілу навчального простору й міська влада вирішила надати жіночому училищу нову будівлю. Цим зайнявся князь Микола Дмитрович Долгоруков: він, з одного боку, шукав джерела фінансування, а з іншого — сам інвестував 35 тисяч карбованців. 

Зрештою, у 1899 році чернігівська жіноча гімназія переїхала до двоповерхового будинку на Валу та продовжила свою роботу у XX столітті.

Джерело