Загиблі герої Чернігівщини: Богдан Пишко. Віктор Копил. Максим Шульга.

Віктор Миколайович Копил народився 19 жовтня 1975 року у селі Забілівщина на Борзнянщині. Вищу освіту здобув у Національному аграрному університеті, у 1997 році отримав диплом лікаря ветеринарної медицини.На захисті України чоловік стояв ще у 2014 -2015 роках, але, коли у 24 лютого росія нахабно вторглася на рідну землю, захисник без роздумів та вагань подався у добровольнці та знову взяв до рук зброю. Віктор потрапив до складу 16-го окремого мотопіхотного батальйону на посаду командира взводу управління мінометної батареї.

28 червня під час виконання бойового завдання капітан разом з побратимами потрапив під ворожий обстріл. Це сталося поблизу села Покровське на Донеччині... На жаль, врятувати нашого земляка не вдалося, від отриманих поранень Віктор загинув.

Вдома на свого рідного захисника чекали батьки, дружина та двоє дітей.

4 липня рідні, друзі та побратимами Віктора провели його в останню путь, востаннє попрощавшись з ним. Поховавши Героя-земляка в смт. Сосниця на центральному кладовищі.

Указом Президента України посмертно нагороджено: орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Народився Максим Шульга 7 жовтня 1993 року. Пов’язати своє життя з військовою справою вирішив ще у 15-річному віці. Спочатку вступив у військовий ліцей, потім - у військовий інститут. Службу у лавах Збройних Сил України розпочав у 2010 році. У 2014-му разом з побратимами мужньо захищав Батьківщину від загарбника.

З початком повномасштабного вторгнення 29-річний військовий продовжив захищати рідний край у складі 32-го реактивного артилерійського полку на посаді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

На жаль, 14 червня під час виконання бойового завдання на території Донецької області Максим Шульга отримав поранення, несумісне з життям. Удома на нього чекали батьки та дружина.

Прощалися з Героєм в Спасо-Преображенському монастирі. Поховали на центральному кладовищі рідного міста.

Богдан Пишко народився 22 вересня 1995 року. Навчався у новгород-сіверській гімназії №1, займався боксом у спортивному клубі "Лідер".

Справжній друг та побратим, активний та сміливий - таким запам'ятався Богдан рідним та друзям. 

У 2014-2015 роках боєць захищав суверенітет та територіальну цілісність України на сході.  Після повномасштабного ворожого вторгнення, не замислюючись, повернувся до лав Збройних Сил України.

Разом з побратимами 58-ї окремої мотопіхотної бригади Богдан на посаді старшого оператора взводу спостереження розвідувальної роти давав гідну відсіч ворожим військам.

24 червня під час виконання бойового завдання захисник потрапив під артилерійський обстріл. На жаль, врятувати нашого земляка не вдалося...

Близькі, друзі, побратими, мешканці Новгород-Сіверщини живим коридором провели його в останню путь, вшанувавши світлу пам'ять Героя у Спасо-Преображенському монастирі та поховавши на місцевому кладовищі.