Загиблі герої Чернігівщини: Олександр Лях. Сергієнко Руслан

Чернігівщина провела в останню путь свого земляка – старшого солдата Ляха Олександра Васильовича, який ціною власного життя боровся за свободу та Незалежність рідної Батьківщини.

Народився Олександр 21 квітня 1999 року у селі Жуківка, що на Куликівщині. Вибір професії військовослужбовця для нього не був випадковістю. Парубок завжди мріяв бути захисником рідного краю, мав принципову позицію і казав, що крім нас захищати Україну нікому.

Становлення його, як особистості припало на роки війни: закінчивши місцевий Куликівський професійний аграрний ліцей, Олександр продовжив навчання у Конотопі, де познайомився з багатьма військовослужбовцями, які вже брали безпосередню участь в антитерористичній операції на сході нашої держави. Тоді вибір життєвого шляху Олександру був очевидним, і контракт з 30-ю окремою механізованою бригадою ім. князя Костянтина Острозького став тому підтвердженням. З початком повномасштабного ворожого вторгнення по всій території України наш земляк разом з побратимами мужньо захищав Батьківщину, даючи ворогу гідну відсіч.

На жаль, 7 червня під час виконання бойового завдання у населеному пункті Клинове на Донеччині Лях Олександр загинув, до останнього будучи вірним не тільки військовій присязі, а й поклику серця.

Старший солдат Олександр Лях нагороджений Відзнакою Командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

46-річний сержант Руслан Сергієнко загинув 27 травня 2022 року під час виконання розвідувального завдання біля міста Бахмут Донецької області. Група захисників потрапила під ворожий обстріл з «Градів» в районі села Покровське.

Руслан народився у місті Батурин Чернігівської області. Навчався у Батуринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після школи був призваний до лав Збройних Сил України як солдат строкової служби. Коли демобілізувався, повернувся до рідного міста. Працював у галузі будівництва. Цікавився історією, любив природу.

У березні 2015 року добровольцем вступив до Збройних сил України. Боронив східні кордони нашої держави, отримав поранення. Згодом повернувся до цивільного життя і роботи.

У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Руслан знову став до лав Збройних Сил України. У складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського брав участь в обороні Київської області. У травні їхній підрозділ вирушив на Донеччину.

«Він був з тих людей, які з’являються – і все світліє навколо», – зазначила подруга загиблого Марина.

Поховали Руслана у рідному Батурині на Чернігівщині. У захисника залишився син Матвій.