Загиблі герої Чернігівщини: Юрченко Андрій. Кучеров Микола. Луцевич Юрій

Юрченко Андрій Леонідович народився 6 квітня 1986 року в сім’ї шахтаря  в місті Вахрушеве Луганської області. Навчався в школі № 35. У 2004 році закінчив Краснолуцьке професійне училище за спеціальністю автослюсар. Деякий час працював водієм. Коли почалась війна у 2014 році разом зі своєю родиною переїжджає у Чернігівську область, а саме в село Журавку. Змушений був на новому місці починати нове життя. Так невдовзі почав працювати на заводі ТОВ «ПК «ПОЖМАШИНА» ливарником в селищі Ладан.

Був мобілізований до лав Збройних Сил України 03 липня 2024 року. Олександр був відданий військовій присязі на вірність українському народу.  Мужньо виконував військовий обов’язок в боях за Україну, її свободу і незалежність…

Андрій Юрченко загинув на Донецькому напрямку 09 травня 2025 року під час виконання бойового завдання та безпосередньо беручи участь у бойових діях, пов’язаних із захистом Батьківщини, стримуванням та відсіччю збройної агресії з боку російської федерації проти України.

Андрій залишив по собі невимовний біль у серцях своїх рідних: матері Любові, батька Леоніда, дружини Ольги, двох донечок – Євгенії та Міланки, сестри Наталії та її сім’ї.

Кучеров Микола народився 9 квітня 1996 року в селі Займище, навчався в початковій школі в рідному селі, потім у початковій школі Сновська та в школі-інтернаті «Казка». У 2014 році закінчив Щорське ВПУЛГ за спеціальністю «штукатур, лицювальник-плиточник, маляр».

Далі проходив строкову військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді дозиметриста комендатур і контрольно-пропускних пунктів.

Після служби працював у Києві на автопідприємстві.

Під час повномасштабного вторгнення з березня 2022 року Микола був призваний на військову службу за мобілізацією Святошинським РТЦК та СП Київської області.

Був надійним другом і товаришем для своїх побратимів, боронив рідну землю від ворога і мріяв про мирне майбутнє для своєї країни.

7 травня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. А 14 травня рідні отримали сповіщення про його загибель.

Поховали молодшого сержанта на сільському кладовищі у його рідному селі. 

Народився Юрій Луцевич 6 вересня 1971 року. У 1988 році закінчив навчання у Височанській середній школі.  Здобувши спеціальність «помічник машиніста тепловоза»  у державному навчальному закладі «Знам’янський професійний ліцей», працював помічником машиніста тепловоза на дільничній залізничній станції м. Помічна до повномасштабного вторгнення росії в Україну.  З перших днів війни пішов на захист Батьківщини, а вже з 18.05.2022 року вважався  зниклим безвісти під час виконання бойового завдання у Луганській області. У травні 2025 року був ідентифікований та вважається загиблим 18.05.2022 року під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових завдань під час збройної агресії російської федерації проти України. У Юрія Миколайовича Луцевичa залишилася дружина, донька та батьки. Похований 15.05.2025 року у м. Помічна, Кіровоградської області, де проживав.