Загиблі герої Чернігівщини: Фощан Анатолій. Циганок Михайло. Тюпа Сергій

Анатолій Фощан народився 1 лютого 1987 року в селі Головеньки на Борзнянщині. З 1993 до 2005 року навчався в місцевій школі. У 2007-2008 роках проходив строкову службу в ЗСУ. Після демобілізації працював у СТОВ "Головеньківське". З квітня 2016-го до липня 2017 року брав участь в АТО. Потім знову працював у СТОВ "Гетьманське".

З початком повномасштабного вторгнення старший солдат Фощан був призваний на військову службу за мобілізацією. Брав участь в обороні Чернігова, воював на Сумському, Харківському, Донецькому напрямках.

З 10 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти внаслідок артилерійського обстрілу військами РФ під час виконання бойового завдання в Луганській області. 12 травня 2025 року Анатолія Фощана офіційно визнали загиблим.

Попрощалися та поховали бійця в селі Головеньки Височанської громади. У нього залишилися мама, сестра і брат.

Народився Михайло Циганок 18 листопада 1981 року в Тихоновичах, там же закінчив середню школу. З 1999-го по 2001-й проходив строкову військову службу на посаді оператора пунктів управління.

1 вересня 2014 року був призваний по мобілізації на військову службу на посаду кулеметника. У 2015 році отримав статус учасника бойових дій, 5 вересня 2015 року був демобілізований в запас.

У жовтні 2016 року був прийнятий на військову службу за контрактом до 187 Навчального центру, де проходив службу на посаді гранатометника механізованого відділення. Брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. 26 квітня 2017 року звільнений в запас.

9 лютого 2025 року Михайло Циганок був призваний по мобілізації Корюківським РТЦК та СП.

28 квітня 2025 року чоловік прийняв свій останній бій. До 16 травня Михайло вважався зниклим безвісти. Тепер військовослужбовець повертається додому назавжди.

Поховали Михайла у рідному селі. 

В бою за Україну загинув уродженець села Нові Броди, молодший сержант Сергій Тюпа.

Сергій Тюпа народився 15 вересня 1980 року. У березні 2023 року він став на захист України.

6 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання, життя Сергія Тюпи обірвалося.