Історії Воїнів: оператор ударного дрона Олександр на позивний Жора

Олександр на позивний Жора – з Чернігова. Йому було 22, коли він добровільно став до війська, бо тоді ворог стояв під його рідним містом.

Починав зв’язківцем. Тепер — оператор ударного дрона, за сумісництвом — водій. «Треба бачити далі, бити точніше, повертатися живим і витягати своїх», — каже Олександр.

Якось він їхав забирати екіпаж із позицій. Важка ділянка фронту: Костянтинівка — Покровськ. Дорога — під постійним прицілом ворожих дронів. Побачив групу військових з іншої бригади. Поранені, без техніки. Хтось би розвернувся. Жора просто підібрав. Вивіз. І поїхав знову по своїх. За цей вчинок Жору представили до почесного нагрудного знака Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

Після перемоги хоче збудувати дім. Створити родину. Але залишитися в строю. Бо його місце — серед тих, хто не зраджує. Хто не боїться. Хто везе своїх додому.