Загиблі герої Чернігівщини: Толстенко Андрій. Мельников Ігор. Гордовський Роман

Андрій Сергійович Толстенко народився 6 березня 1989 року у Чернігові. Навчався у школі №21, де зустрів свою майбутню дружину Ольгу. У 2006 році у них народилася донечка Юлія. У 2006-2012 роках Андрій навчався в Українсько-Російському інституті у Чернігові, де здобув юридичну освіту.

"Активно займався спортом, мав грамоти та нагороди за змагання з легкої атлетики та футболу. Був завзятий рибалка та грибник", — розповідають про Андрія рідні.

Чоловік добровільно пішов захищати Батьківщину у лавах Сил спеціальних операцій Збройних сил України 6 полку Ranger, виконував бойові завдання на північно-східному напрямку.

23 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі села Могриця на Сумщині боєць з позивним "Дрюля" загинув. Попрощалися та поховали Андрія Толстенка у Чернігові. У нього залишилися дружина, донька, мама та сестра.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Ігор Мельников народився 5 липня 1981 року у місті Ніжин. У 1996 році закінчив школу та вступив до ПТУ №35. Був водієм та автослюсарем і присвятив цій професії більшу частину свого життя.

Ігор був справжнім патріотом і з перших днів війни прагнув вступити до лав ЗСУ. Не зміг залишитися осторонь боротьби з ворогом, і у червні 2023 року пішов служити в ЗСУ на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.
Відтоді знаходився на Східному фронті та брав безпосередню участь у бойових діях, захищав інтереси держави, цілісність та недоторканість України. Нагороджений грамотою за високий професіоналізм, проявлений під час виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, старанність, наполегливість та професіоналізм у виконанні поставлених завдань. 
На початку війни зустрів справжнє кохання, але так і не встиг сповна насолодитися ним. 
Ігор був доброю, чуйною людиною, прекрасним сином та братом, надійним побратимом.  
Загинув 24 квітня 2025 року у Серебрянському лісі  на Луганщині, поблизу н.п. Кузьміне. Він повертався після вдалого виконання бойового завдання - доставки на позицію обладнання, води та їжі. Ворожий дрон обірвав його життя за кермом автомобіля. 
Поховали захисника у Ніжині на Фрунзівському кладовищі.
У нього залишилися батьки і сестра.  

Роман Гордовський народився 29 листопада 1994 року в селі Кропивне, де і проживав. Разом із дружиною виховував сина Вадима, якому ще не виповнилося три роки.

Його шлях у стінах НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
«НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» був сповнений натхненням, працелюбністю та прагненням до знань. У 2017 році він здобув диплом спеціаліста за спеціальністю  "Агроінженерія", а вже у 2019 році успішно завершив навчання за магістерською програмою "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка".

Роман був людиною великої сили духу, чесності та гідності. Його завжди вирізняла відповідальність, щирість і глибоке відчуття обов'язку перед своєю Батьківщиною. У найтяжчий для нашої країни час він без вагань став на її захист. Під час бойових дій на Донеччині, унаслідок авіаційно-бомбового удару, Роман віддав найдорожче -  своє життя - за мир і свободу України.

Підписавши контракт зі Збройними Силами України та проходив службу у військовій частині А3335.

24 квітня 2025 року військовий загинув в результаті авіаційно-бомбового удару в Донецькій області. Попрощалися та поховали Романа Гордовського у рідному селі.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест» (посмертно).