Загиблі герої Чернігівщини: Боярчук Анатолій. Тюканько Сергій. Динько Юрій

Анатолій Миколайович Боярчук народився 11 лютого 1982 року в Шабалинові. Закінчив школу, працював на місцевому сільгосппідприємстві різноробочим.

2014 року був призваний до лав ЗСУ для участі в антитерористичній операції. Служив старшим механіком-водієм взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти на Донеччині та Луганщині.

Відійшов у вічність під час відпустки, перебуваючи вдома.

Похований на сільському кладовищі в Шабалинові.

у Шабалинові відкрили пам’ятну дошку Анатолію Боярчуку

2 травня 2025 року у Шабалинівській школі відбувся мітинг з нагоди відкриття пам’ятної дошки випускнику закладу, який мужньо став на захист нашої держави, поклав на вівтар волі і свободи найдорожче – своє здоров’я, а потім і життя.

Сергій Тюканько проживав у Семенівці. Навчався у школі № 1. Загинув 7 січня 2024 року в районі Покровська. Йому було 45 років. Загиблого ідентифікували через понад рік за результатами ДНК. Попрощалися та поховали Сергія Тюканька у Семенівці. У нього залишилися мама і сестра.

Динько Юрій Олексійович народився 10.05.1982 р. у м. Ніжин, відвідував садочок № 6 «Ластівка».

Навчався у класі з поглибленим вивченням англійської мови Ніжинської ЗОШ № 16, після чого вступив до Ніжинського професійно-технічного училища № 2, де отримав професію слюсаря-інструментальника.

Із дитинства був активним: обожнював фотографувати, займався танцями, карате та завжди з усіма знаходив спільну мову. Здавалося, будь-який конфлікт Юра міг вирішити жартом.

Працював слюсарем, був майстром своєї справи, гордістю для батьків та гарним прикладом для свого єдиного сина, якого дуже любив та з яким проводив весь свій вільний час.

Побратими згадують його як дуже стриману, світлу та порядну людину.

Він був гордістю для своїх батьків та хорошим прикладом для свого єдиного сина, якого дуже любив та з яким проводив весь свій вільний час.

Солдат загинув 19.03.2022 р. при виконанні своїх службових обов’язків, виводячи техніку з-під удару противника.

У Юрія залишилися батьки та син.

Похований 21.03.2022 р. на Мигалівському кладовищі у м. Ніжин.

Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

08.11.2023 р. на будівлі Ніжинського НВК «Престиж» № 16 відкрито меморіальну дошку на його честь.