Постаті: Йосип Каменецький

Козак із Семенівки, який видав першу «Енеїду» — і став особистим лікарем царя. Невідома історія Йосипа Каменецького

У вересні 1798 року в Петербурзі виходить тоненька книжечка під довжелезною назвою «Энеида на малороссійскій языкъ перелициованная И. Котляревскимъ. Часть І, ІІ, ІІІ». Автор тексту — полтавець Іван Котляревський — про це видання дізнається лише потім: книжку випустив без його дозволу заможний конотопець Максим Парпура. На задніх сторінках — словник на 972 слова, який пояснює російському читачеві, що означає «тороки», «оселедці», «путря», «бовдур». Цей словник упорядкував і вичитав знайомий Парпури — лікар-хірург петербурзького військового шпиталю, козак Стародубського полку Йосип Каменецький, родом із Семенівки. Так із цвинтаря козацької старшини на Чернігівщині через імперську столицю в українську літературу вийшла перша друкована книжка нової доби. А її непомітний редактор за вісімнадцять років стане особистим лікарем російського царя.

Йосип Кирилович Каменецький (4 квітня 1750, Семенівка, Стародубський полк — 26 червня 1823, Санкт-Петербург) — український і російський лікар, доктор медицини (1814), перший вітчизняний (не іноземний) лейб-медик російського імператора Олександра I (з 1816 року). Народився у козацькій купецькій родині, козак Стародубського полку. Закінчив Чернігівський колегіум та Петербурзьку госпітальну школу (1780). Один із редакторів першого видання «Енеїди» Котляревського (1798), упорядник словника малоруських слів — фактично першого словника нової української лексикографії. Автор медичного підручника «Краткое наставление о лечении болезней простыми средствами» (1803), який витримав 13 перевидань і був перекладений вірменською та грузинською. Похований на Старому Донському цвинтарі.

Народився Каменецький 4 квітня 1750 року (24 березня за старим стилем) у слободі Семенівка — на той час містечку Топальської сотні Стародубського полку Гетьманщини. Семенівку заснував 1680 року Семен Самойлович, син гетьмана Івана Самойловича. До скасування кріпацтва 1861-го місто залишалося приватним володінням Самойловичів та їхніх нащадків.

Родина Каменецьких була купецькою. Не дворянською, не старшинською — а саме купецькою. У Гетьманщині другої половини XVIII століття це було соціальне становище десь посередині: уже не селяни, ще не шляхта. Йосипа за традицією записали козаком Стародубського полку — це давало певні станові права, хоча реальної військової служби в нього не було.

Початкову освіту здобув у церковній школі при семенівській парафії. Далі батько відправив його до Чернігова — у місцевий колегіум. Чернігівський колегіум 1750-х років був одним із найвпливовіших навчальних закладів Лівобережної України: програма наближена до Києво-Могилянської академії, латина, риторика, філософія. Звідти виходили майбутні священники, чиновники, лікарі. Каменецький, мабуть, добре давав собі раду з мовами — згодом це йому знадобиться.

Читати далі