Загиблі герої Чернігівщини: Власенко Андрій. Хахула Максим. Ткачук Андрій

Андрій Віталійович Власенко народився 8 вересня 1977 року в селі Орликівка на Чернігівщині. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на електрогазозварника у Чернігівському ПТУ №10.

"Працював за професією на ЗАЗі — він був електрогазозварником від Бога. Одружився, мав трьох дітей", — згадують про Андрія Власенка його рідні, за інформацією Сергія Лаєвського.

24 лютого 2022 року чоловік добровольцем долучився до захисту України. Боронив Чернігів.

Нагороджений медаллю "За оборону Чернігова" посмертно.

Загинув захисник 23 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.

Попрощалися та поховали Андрія Власенка у Чернігові на кладовищі у Ялівщині.

Максим Васильович Хахула народився 28 січня 1989 року на Черкащині. Ще зовсім маленьким разом із мамою переїхав до Шабалинова, де виріс і у 2007 році закінчив школу.

Згодом здобув професію газоелектрозварювальника. Проживав у Шабалинові.

Із 2013 по 2018 рік жив на малій батьківщині дружини – у селі Кнути. Працював у лісництві.

Із 2018 року сім’я, де вже народилися дві доньки, повернулася до Шабалинова. Максим працював у Коропі.

Люди пам’ятають його як майстра із «золотими руками» – він постійно приходив на допомогу односельцям. Умів усе: скласти піч чи грубу, провести електрику, облаштувати водопостачання, виконати столярні роботи, зробити опалення чи закласти фундамент. До всього брався з відповідальністю і швидко навчався новому.

12 січня 2023 року наш земляк став до захисту України.

Спочатку у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади боронив Луганщину, Серебрянський ліс.

Через місяць приєднався до 3-ї окремої штурмової бригади, сформованої на базі полку «Азов». Разом із побратимами тримав оборону на Донеччині – у Бахмуті, Авдіївці, Орлівці, стримував наступ ворога на Ласточкине (нині Криничне).

Служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого батальйону

Своє 35-річчя захисник зустрів удома, поруч із родиною, перебуваючи у відпустці.

А вже менш ніж за місяць – 22 лютого 2024 року – загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Орлівка Покровського району Донецької області, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

У захисника залишилися мама, дружина та дві доньки.

Ткачук Андрій Сергійович народився 16 жовтня 1982 року у Сосниці Чернігівської області.

У 1998 році закінчив Сосницьку неповну середню школу, а у 2002 році – Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, здобувши спеціальність бухгалтера.

З 2003 по 2004 рік проходив строкову військову службу. У 2014-2015 роках брав участь у захисті України, проходячи службу за мобілізацією.

4 червня 2025 року знову був призваний на військову службу. Служив у військовій частині на посаді стрільця у десантно-штурмових військах.

Починаючи з 3 вересня 2025 року вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоторецьке Покровського району Донецької області.

На жаль, ДНК-експертиза підтвердила, що Андрій того дня загинув.