Постаті: Василь Білозерський

Двадцятого лютого 1899 року на хуторі Мотронівка під Борзною помер сімдесятичотирирічний чоловік. Поховали його на родинному цвинтарі – поруч із зятем Пантелеймоном Кулішем, що пішов двома роками раніше. Через дванадцять років тут же ляже сестра, Олександра, відома у літературі як Ганна Барвінок. На дерев’яному хресті – ім’я Василь Михайлович Білозерський. Журнал «Основа», який він видавав 22 номери у Петербурзі, до того часу не виходив уже 37 років. Кирило-Мефодіївське товариство, яке він заснував разом із друзями в Києві, – 53 роки як було розгромлене. А ім’я на хресті переважно знають як «брат Ганни Барвінок» або «друг Куліша». Це – спроба повернути йому власну історію.

Василь Білозерський народився 1825 року на хуторі Мотронівка під Борзною. Родина належала до козацько-старшинського роду – батько Михайло Васильович, випускник Київської духовної академії, обіймав посаду борзнянського повітового маршалка дворянства. Мати Мотрона Пилипівна Силевич походила з роду гетьмана Павла Полуботка – наказного гетьмана Лівобережної України, який помер у Петропавлівській фортеці після конфлікту з Петром I. Так Василь з народження ніс у собі дві борзнянські лінії: батьківську – освічену шляхту, і материнську – пам’ять про козацький провід, що не схилився перед імперією.

До переїзду на хутір Білозерські жили в Борзні, у простих будинках під солом’яною стріхою. У родині співали українських пісень, батько грав на гусельцях. Загалом дітей було дев’ятеро – шестеро синів і троє доньок. Коли одна з типових для Борзни пожеж знищила родинний будинок, Михайло Білозерський вирішив будуватися на хуторі – за чотири версти від Оленівки, посеред дубового лісу. Хутір назвали Мотронівкою – на честь дружини. Той самий хутір через двадцять років зустріне Куліша. На ньому виросте Ганна Барвінок. На ньому, через сім десятиліть, помре сам Василь.

Близько 1832-го Михайло Білозерський помер. Мотроні Пилипівні залишилося дев’ятеро на руках і скрутне становище. Опіку над родиною взяв двоюрідний брат Василя – Микола Данилович Білозерський.

Читати далі