Загиблі герої Чернігівщини: Овдієнко Олег. Дубовець Андрій. Тищенко Олександр

Олег Овдієнко народився 18 березня 1999 року в селі Хижки Конотопського району. З раннього дитинства проживав разом із батьками в селі Курінь Бахмацької громади, де й закінчив місцеву школу. Згодом навчався у місті Ніжині, де в училищі здобув кілька спеціальностей: слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та установок, водія автотранспорту, тракториста-машиніста.

Після завершення навчання працював у рідному селі водієм у ПСП «Авангард». У травні 2022 року Олег став до лав Збройних сил України, розпочавши службу 16 травня на посаді механіка-водія евакуаційного взводу. За час служби проявив себе як відповідальний, мужній і надійний воїн, вірний побратим і справжній друг.

20 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони та стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області, Олег Овдієнко загинув.

Він віддав своє життя за свободу і незалежність України, за мирне майбутнє кожного з нас. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав.

У загиблого Героя залишилися батьки, брат, дружина та маленька донька. Громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким.

22 травня 2026 року, захищаючи Україну, загинув Дубовець Андрій Михайлович, 12 грудня 1997 року народження.

Андрій народився у селі Будище Новгород-Сіверського району. Навчався у Будищанській школі, а згодом разом із родиною переїхав до села Леньків, де завершив навчання у Смяцькій загальноосвітній школі. У житті був щирим, працьовитим і відповідальним — таким, на кого завжди можна було покластися.

У 2025 році Андрій став до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу, незалежність і мирне майбутнє кожного з нас.

Олександр Валерійович Тищенко народився 18 жовтня 1983 року у Чернігові. Спочатку вчився у школі №14, закінчував вже 15-й ліцей.

Далі здобував юридичну освіту у Чернігівському державному інституті регіональної економіки і управління.

До початку повномасштабного вторгнення разом з братом-близнюком Антоном були підприємцями, під час війни — обоє волонтерили. У 2023 році також удвох долучилилися до БФ "Синій Птах Чернігів". У цьому ж році добровільно доєдналися до війська. Служили в 119-й окремій танковій бригаді у Чернігові. Потім разом з бригадою — на Харківщині.

"У них з братом Антоном були позивні Чип і Дейл. І не лише тому, що вони були дуже схожі один на одного, а через те, що завжди поспішали на допомогу, всім, хто її потребує", — згадав про Олексадра його командир, який був присутній на похованні.

У 2025 році чоловік, вже під час служби, поступив у НУ "Чернігівська політехніка" в магістратуру на факультет "Публічне управління та адміністрування".

Загинув Олександр Тищенко 16 травня 2026 року на Сумщині.

Поховали воїна у Чернігові на кладовищі "Яцево".

У нього залишилися цивільна дружина, мати, брат-близнюк Антон та ще молодший брат Микола. Обоє його братів наразі служать у війську.