Загиблі герої Чернігівщини: Чуб Олександр. Бікєєв Юрій. Липницький Олександр
Олександр Чуб народився 25 листопада 1976 року в селі Блистова Менського району Чернігівської області. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки. Олександр закінчив Блистівську середню школу та здобув професію водія, яка згодом визначила його професійний шлях. У 18 років юнака призвали на строкову службу, яку він проходив у місті Львів у лавах внутрішніх військ.
З армії Олександр Володимирович повернувся до рідного краю, до родини, яка переїхала жити в Чернігів. Після демобілізації Олександр одружився. Обрав професію правоохоронця та розпочав службу в системі Міністерства внутрішніх справ. Протягом понад 20 років він працював водієм слідчо-оперативної групи, отримавши звання старшого сержанта. Робота вимагала максимальної відповідальності, оперативності та мужності, і Олександр завжди залишався взірцем відданості своїй справі. До того ж, близькі пам’ятають його як веселого, енергійного, з прекрасним почуттям гумору.
Коли росія розпочала агресію на сході України, старший сержант Олександр Чуб протягом 2014–2015 років від міліції тричі брав участь в АТО, отримав статус учасника бойових дій. У 45 років Олександр Володимирович вийшов на заслужену пенсію, проте цивільне життя тривало недовго.
З початком повномасштабного вторгнення досвідчений Воїн знову став на захист Батьківщини. Спочатку він проходив службу у Чернігові у військовій частині 3082 Національної гвардії України. Згодом його перевели до Харкова у військову частину 3017, де Олександр обійняв посаду кулеметника в батальйоні оперативного призначення.
Служба в зоні бойових дій вимагала надлюдських зусиль. Через проблеми зі здоров'ям військовослужбовець переніс складну операцію. Після місяця реабілітації вдома, оточений турботою рідних, Олександр 1 травня 2026 року повернувся до свого підрозділу на передову, щоб продовжити боротьбу разом із побратимами.
Олександр Володимирович був світлою, чесною та простою людиною. Він любив автівки, цінував справжню дружбу, родину та вмів розрадити жартом чи підтримати добрим словом навіть у найскладніші моменти на фронті.
9 травня 2026 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок, кулеметник Олександр Чуб загинув під час запеклих боїв на північних околицях селища Калинівка Покровського району Донецької області. Воїн до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
18 травня 2026 року Героя поховали на кладовищі «Яцево» у Чернігові.
У захисника залишилися в розпачі мати, сестра, дружина та двоє синів. Для своєї родини Олександр назавжди залишиться прикладом незламної сили, справжньої чоловічої честі та безмежної любові.
Його дитинство минуло в Україні, Угорщині, Туркменістані та Німеччині.
"Попри численні переїзди, він завжди зберігав у серці любов до рідної України, куди згодом повернувся разом із родиною", — згадують рідні чоловіка.
У 1994 році Юрій закінчив Чернігівську середню школу №33. Після школи здобув освіту фельдшера ветеринарної медицини. Певний час працював за фахом.
Закінчив школу прапорщиків та проходив службу у військовій частині А4114 у Чернігові, де працював авіамеханіком. У зв’язку з реорганізацією військової частини був звільнений зі служби.
У 2011 році закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління. Після завершення навчання працював інженером із землеустрою та кадастру в державному підприємстві "Чернігівський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою".
У вересні 2016 року Юрій Бікєєв підписав контракт. До січня 2019 року виконував бойові завдання в зоні АТО, зокрема в районах Авдіївки та Бахмута.
Після завершення контрактної служби повернувся до мирного життя. Однак, 18 липня 2023 року повернувся до лав ЗСУ. Проходив службу на Сумському напрямку.
9 травня 2026 року військовий помер під час проходження служби.
Поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".
У нього залишилися дружина, донька, мати та сестра.
Коментарі
Дописати коментар