Загиблі герої Чернігівщини: Броварський Андрій. Пасат Максим. Зленко Григорій

Андрій Броварський (1.09.2005 – 14.06.2025) народився на виріс в Носівці.

Прийняв чоловіче рішення: стати на захист України, своїх рідних, доєднавшись до Третьої штурмової…

Звісно, батьки відмовляли, йому ж було лише 19…

Йому тепер – навіки 19.

Андрій підписав контракт у грудні 2024 – го, пройшов навчання. Як він радів і пишався, що тепер солдат, що має таких побратимів, з якими і у вогонь, і у воду. На кожне завдання він йшов з усвідомленою впевненістю, що повернеться.

На жаль, 14 червня в районі населеного пункту Новомихайлівка, на Донеччині, він, під час виконання бойового завдання, загинув. Так і не дочекалися повідомлень від сина батьки, від брата- молодший братик... Біль, який не має виміру своєї глибини...

В бою за волю і незалежність України загинув наш земляк солдат Пасат Максим Максимович із Будища. Захиснику було всього лише 22 роки.

Максим Пасат народився 23 листопада 2002 року. У 2020 році закінчив Оболонську школу. Директор школи, його класний керівник згадують — був добродушним, працьовитим учнем, ніколи не відмовляв у допомозі, брав активну участь у житті класу.

Після школи Максим проходив строкову службу в армії. Із початком повномасштабного вторгнення рф став до захисту України. Був стрільцем механізованого відділення механізованого батальйону військової частини.

На жаль, 17 червня 2025 року наш захисник, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, загинув від ворожого поранення, отриманого на території Бахмутського району Донецької області.

Зленко Григорій Петрович народився 05 лютого 1988 року в місті Носівка. Проживав в селі Крути Ніжинського району, там і закінчив школу.

З 2004 року проживав у селі Осокорівка. В 2006 році закінчив навчання в Броварському професійно-технічному ліцеї №4, здобувши професію маляра-штукатура.

Після навчання працював на цукровому заводі в м.Носівка. В 2009 році одружився, разом з дружиною виховували двох донечок.

З 2018 по 2022 рік працював на ТТС VIANOR в м.Київ шиномонтажником.

Після повномасштабного вторгнення, долучився до лав ЗСУ та став на захист України. Мужній воїн виконував складні бойові завдання, сміливо йшов уперед, захищаючи Батьківщину й усіх нас.

Воював на різних напрямках фронту: Чернігівському, Донецькому, Сумському, Луганському.

Герой Григорій Зленко загинув 17 червня 2025 року в Луганській області під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши тяжкі поранення, несумісні з життям.

Григорій Петрович назавжди залишився вірним Військовій присязі українському народові. Загибель пов’язана із захистом Батьківщини в боротьбі за незалежність та свободу України.

У скорботі залишилася сумуюча родина: мати Катерина Іванівна, дружина Людмила Миколаївна, доньки Настя та Аліна, брати Іван та Олексій, сестри Ольга та Марія.