Загиблі герої Чернігівщини: Броварський Андрій. Пасат Максим. Зленко Григорій

Андрій Броварський народився 1 вересня 2005 року в місті Носівка Ніжинського району Чернігівської області. Тут зростав і дорослішав, пізнавав світ і робив перші самостійні кроки.

Навчався у Носівській школі №1 та паралельно у місцевій школі мистецтв по класу баяна. Займався спортом, зокрема, боксом. Після здобуття базової освіти вивчав кулінарну справу в Броварському професійному ліцеї. Був цілеспрямованою, творчою та натхненною людиною. Мав жагу до саморозвитку і безліч планів та мрій. Проте, війна, що прийшла на українську землю, безжально зруйнувала звичне життя юнака, змусивши найважливіше відкласти на «після перемоги».

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення як справжній чоловік  і патріот своєї держави Андрій Броварський став на захист України. У грудні 2024 року він приєднався до лав Збройних Сил України в добровільному порядку, підписавши контракт.  

Служив у Третій штурмовій бригаді (3 ОШБр), що сформована на основі добровольчого загону територіальної оборони "Азов".

Пройшов навчання та впродовж трьох місяців виконував бойові завдання в зоні активних бойових дій. Гартуючись у найважчих випробуваннях солдат Броварський був гордий служити саме в цій бригаді, разом із тими, кого поважав і на кого беззастережно міг покластися.

Загинув боєць 14 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Краматорського району Донецької області. На момент загибелі йому було лише 19 років.

Поховали загиблого захисника 22 червня 2025 року у рідній Носівці на кладовищі по вул. Княгині Ольги з усіма військовими почестями.

З метою вшанування пам'яті Андрія Броварського в Носівській громаді 22 червня 2025 року оголосили день жалоби.

В бою за волю і незалежність України загинув наш земляк солдат Пасат Максим Максимович із Будища. Захиснику було всього лише 22 роки.

Максим Пасат народився 23 листопада 2002 року. У 2020 році закінчив Оболонську школу. Директор школи, його класний керівник згадують — був добродушним, працьовитим учнем, ніколи не відмовляв у допомозі, брав активну участь у житті класу.

Після школи Максим проходив строкову службу в армії. Із початком повномасштабного вторгнення рф став до захисту України. Був стрільцем механізованого відділення механізованого батальйону військової частини.

На жаль, 17 червня 2025 року наш захисник, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, загинув від ворожого поранення, отриманого на території Бахмутського району Донецької області.

У селі Будищі відкрили меморіальну дошку полеглому захиснику України Максиму Пасату. 

Зленко Григорій Петрович народився 05 лютого 1988 року в місті Носівка. Проживав в селі Крути Ніжинського району, там і закінчив школу.

З 2004 року проживав у селі Осокорівка. В 2006 році закінчив навчання в Броварському професійно-технічному ліцеї №4, здобувши професію маляра-штукатура.

Після навчання працював на цукровому заводі в м.Носівка. В 2009 році одружився, разом з дружиною виховували двох донечок.

З 2018 по 2022 рік працював на ТТС VIANOR в м.Київ шиномонтажником.

Після повномасштабного вторгнення, долучився до лав ЗСУ та став на захист України. Мужній воїн виконував складні бойові завдання, сміливо йшов уперед, захищаючи Батьківщину й усіх нас.

Воював на різних напрямках фронту: Чернігівському, Донецькому, Сумському, Луганському.

Герой Григорій Зленко загинув 17 червня 2025 року в Луганській області під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши тяжкі поранення, несумісні з життям.

Григорій Петрович назавжди залишився вірним Військовій присязі українському народові. Загибель пов’язана із захистом Батьківщини в боротьбі за незалежність та свободу України.

У скорботі залишилася сумуюча родина: мати Катерина Іванівна, дружина Людмила Миколаївна, доньки Настя та Аліна, брати Іван та Олексій, сестри Ольга та Марія.