Загиблі герої Чернігівщини: Бурковський Олег. Бондаренко Максим. Підлісний Дмитро

Результати ДНК-експертизи підтвердили інформацію про загибель на війні військового, депутата Березнянської селищної ради Олега Бурковського.

Народився воїн у 1979 році в селищі Березна. Виконуючи бойове завдання, зник безвісти у січні 2025 року на війні.

21 травня 2025 року експертиза ДНК підтвердила загибель Олега Бурковського. Прощання з воїном відбулося 16 червня на Червоному кладовищі в рідному селищі.

Максим Олександрович Бондаренко народився в Мені. Навчався в Менській гімназії, а після закінчення 9 класів вступив до Щорського ПТУ, де здобував професію електрозварювальника.

Працював у приватного підприємця. Доставляв хліб з різних міст, і навіть у перші місяці повномасштабного вторгнення, під час окупації, не припиняв роботу. Їздив по хліб, ризикуючи власним життям, аби допомогти землякам.

Рідні згадують його як спокійного, врівноваженого, щирого хлопця. Не був одружений, дітей не мав. Жив тихо й гідно.

23 лютого 2023 року його призвали на військову службу. Після двомісячного навчання в Польщі Максим розпочав бойову службу. Захищав Україну в званні солдата на посаді стрільця-санітара у складі 3-го механізованого батальйону 44-ї окремої механізованої бригади.

21 липня 2023 року після артилерійського обстрілу біля Серебрянського лісництва на Луганщині Максим зник безвісти.

У кінці травня 2025 року тіло Героя повернули з боку Росії в межах обміну. Експертиза підтвердила, що Воїн загинув від осколкових поранень, несумісних із життям.

14 червня 2025 року Менська громада провела Максима Бондаренк в останню земну дорогу. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, близькі, побратими, представники влади та органів місцевого самоврядування. Максима поховали в рідному місті на кладовищі по вулиці Героїв України. У жалобі сестра, дядько, побратими, громада.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Народився Дмитро Підлісний 28 листопада 1984 року в місті Щорс (нині - Сновськ). У 2001 році закінчив загальноосвітню школу №3.

З квітня 2003-го по листопад 2004 рік проходив строкову військову службу на посаді механіка-водія. У травні 2005 року прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України на посаду старшого патрульного. У липні 2006 року був звільнений в запас.

У цивільному житті працював фрезерувальником у ТОВ «Техсервіс».

4 листопада 2024 року Дмитро був призваний на військову службу по мобілізації Корюківським РТЦК та СП і пішов боронити рідну землю.

6 червня 2025 року Дмитро Підлісний загинув під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій ворога.