Загиблі герої Чернігівщини: Кохась Станіслав. Орленко Сергій. Єременко Віталій

Війна обірвала життя сповненого сил, мужнього й відданого солдата Збройних Сил України – 38-річного Кохася Станіслава Юрійовича.

Станіслав народився 27 вересня 1986 року в Понорниці. Тут він виріс, навчався, робив свої перші кроки в доросле життя. Після закінчення школи здобув освіту у сфері оподаткування у вищому навчальному закладі міста Ірпінь. У мирному житті працював торговим представником фірми «Фада» у чернігівському гіпермаркеті «Вена». Разом із сім’єю мешкав у місті Чернігів.

На військову службу чоловік був призваний 2 квітня 2025 року Чернігівським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. З честю здійснивши свій службовий обов’язок, він героїчно загинув за свободу і незалежність України 10 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.

У полеглого Захисника залишилися дружина, син, мати та брат.

«Станіслав був найкращим чоловіком та вітчимом, щирим, доброзичливим і завжди готовим прийти на допомогу. Його поважали, любили, цінували», – так говорить про свого чоловіка дружина Тетяна.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сергій Орленко народився 9 березня 1996 року в місті Суми. Закінчив школу №23. У 2015 році разом із родиною переїхав до міста Бахмача.

Навчався в Конотопському вищому професійному училищі за спеціальністю електрогазозварник, потім продовжив навчання за фахом у Конотопському індустріально-педагогічному технікумі.

"Був активним не лише в навчанні, займався спортом, грав у баскетбол, веселий та товариський, мав багато друзів, був гарним сином та братом", — пишуть про Сергія у громаді.

З 2017 до 2019 року він проходив строкову військову службу в ЗСУ. У цивільному житті працював на різних роботах у Києві та Бахмачі. Останнє місце роботи — електрогазозварник у селі Тиниця.

Від початку повномасштабного вторгнення Сергій Орленко перебував на війні: воював на Донеччині, зокрема захищав Бахмут, Кліщіївку, Часів Яр та інші населені пункти.

13 червня 2025 року боєць загинув, виконуючи бойове завдання на території Донецької області.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Віталій Єременко народився 7 липня 2000 року в Коропі. Закінчив місцеву школу.

"Умів майструвати з дерева: виготовляв книжкові полиці, підставки, меблі. Працював із глиною – відвідував гурток у центрі дитячої та юнацької творчості, здобував зі своїми виробами призові місця. Любив спорт, займався боксом", — пишуть у громаді.

 Потім Віталій вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, яку закінчив у 2021 році. За розподілом став до служби в Одеській області, поблизу Білгорода-Дністровського. Був старшим уповноваженим оперативно-розшукового відділу ДПСУ.

У 2023 році стояв на захисті України біля Нової Каховки – саме тоді росіяни здійснили підрив Каховської ГЕС.

15 червня 2025 року Віталій Єременко загинув.

Попрощалися та поховали Віталія Єременка в Коропі на Вознесенському кладовищі.