Скорботні жнива війни: Німенко В’ячеслав. Каменський Олександр

В’ячеслав Німенко народився 3 січня 1973 року в селищі Макошине Менського району. Навчався у місцевій школі. Після восьмого класу почав працювати. Здобував освіту у вечірній школі, одночасно працював на заводі «Сільгоспмаш».

У 1991-му юнака призвали до строкової служби. Після армії працював у Менській виправній колонії (№91). Пізніше — в охоронній фірмі у Києві, деякий час — за кордоном.

12 вересня 2024 року В'ячеслав Валентинович згідно з Указом Президента України був призваний по мобілізації до Збройних Сил України. Захищав Батьківщину у званні молодшого сержанта на посаді механіка - водія медичного пункту 2 механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади.

Воїн відповідально виконував усі доручення. Віддано та жертовно ніс службу до останнього, не жалів себе й не зважав на хвороби.

Удома на нього чекали дружина, донька та онучка. Донька, до речі, також військовослужбовиця ЗСУ від перших днів повномасштабної війни.

В’ячеслава знали як добру людину. Він був відкритим, щирим, завжди готовим допомогти. Односельці згадують — гарний батько, люблячий чоловік, надійний друг. 

25 травня 2025 року, перебуваючи у відпустці, В’ячеслав помер у лікарні. Йому було 52 роки. Поховали Захисника на кладовищі в рідному селищі.

Народився Каменський Олександр Дмитрович 31 травня 1969 року в м. Конотоп. У 1986 році закінчив Конотопський ліцей, а у 1987 році - вище професійне училище за спеціальністю «електрозварник». Працював водієм вантажівки. У 2014 році долучився до Збройних Сил України.

З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Чернігівщину від ворога. Довгий час воював на Донеччині, мав величезне бажання здобути перемогу та повернутися до родини.

На жаль, 16 вересня 2023 року його серце зупинилося. Похований Захисник у с. Вертіївка, Ніжинського району.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).