Загиблі Герої Чернігівщини: Артем Шаблій

Він не був військовим, але відчував, що потрібно йти і захищати свою 

Батьківщину. 28-річний Артем Шаблій через три дні після повномасштабного вторгнення, записався в тероборону. 3 березня він загинув. Того дня, снаряди влучили у 21 школу, Артем був саме там, розповіла мама Ольга Шаблій. З її слів, про те, що син пішов в тероборону, спочатку не знала. Він нікому не сказав, лише поставив перед фактом рідних.

“Він записався в тероборону і мені нічого не сказав. Поставив перед фактом. Та я і не була проти. Я казала, що хочеш іти – іди. Він не служив в армії, але хотів захищати свій край. Знаю, що він шукав когось, щоб піти разом в тероборону – і знайшов. Я навіть не знаю, хто це був. Він дуже рвався туди піти”, – каже жінка. “Якраз, 3 березня, ми спілкувалися. Я кажу: ти поспав, ноги сухі? Він сказав, що на батареї шкарпетки посушив. Він також сказав, що якраз їх повинні були кудись перевезти. Куди саме, не сказав. Цього ж дня, десь біля першої години, я стала телефонувати, після цих всіх вибухів, але він вже не відповідав. Того ж дня, снаряд влучив і в квартиру, де жив син, на Чорновола. Це все було в один день”.

Зі слів Ольги, Артем під завалами 21 школи був майже тиждень. Його витягли лише 9 березня.

“3 березня 21 школу бомбардували, він там загинув. 9 березня його відкопали. Весь час він був під завалами. Там у них був штаб. Вони були у підвалі, їх там просто накрило. В той час, я передчувала біду. Потім, коли він перестав відповідати на дзвінки, я ходила по лікарнях, дзвонила у морги. 9 березня я сама пішла в морг, мені сказали, що тільки привезли його тіло. Мені віддали його паспорт, телефон”, - каже Ольга.

Артем родом з Селянської Слободи, Чернігівського району. В обласному центрі проживав рік. Працював маляром. Зустрічався з дівчиною, зробив їй пропозицію вийти заміж і мріяв створити з дівчиною сім'ю. Любов розповідає, весілля мали зіграти влітку.

“Я навіть не знала, що він пішов в тероборону. Він нікому нічого не сказав. Я була проти, щоб він йшов. Ми в цей час посварилися і спілкувалися мало. Ми хотіли одружитися. Весілля мало бути влітку. Він був веселим і хотів жити. Він любив Україну. Вибачте, більше нічого не можу сказати”, - говорить Любов, дівчина Артема.

Джерело