Загиблі Герої Чернігівщини: Ілля Ярмак

"Тато – герой, він захищає нас від ворогів". Так на запитання шестирічної Лізи,
де її батько, відповідають мама, бабуся та дідусь. Дівчинка ще й досі не знає, що її тато Ілля Ярмак загинув 3 березня. Тоді снаряди влучили у 21 школу. Там розміщувався штаб. Ілля був в теробороні, розповідає його батько Микола Ярмак.

“3 березня 21 школу у Чернігові накрило авіацією. Іллюша був там, де зірвалася бомба. На нього впала плита. Я почав кричати: "Іллюша, Іллюша". Він відізвався, сказав: "Паааа". Ми його ніяк не могли витягти. Приїхали рятувальники, підняли плиту і дістали Іллюшу”.

Ілля пішов в тероборону разом з батьком. З 11 тероборонівців тоді вижили троє. Микола – один із них.

“Коли був вибух, я був на центральному вході. Бомба влучила в кут приміщення. Коли впала бомба, я встиг відскочити, мене зачепив край плити. Я тоді нічого не бачив. Я в госпіталь не поїхав, бо треба було сина витягти. Я не міг його залишити”, – говорить батько.

Рішення Іллі піти в тероборону дружина Ольга не підтримувала.

“Мені дуже важко все розповідати. Те, що він записався в тероборону, я була проти – у нас двоє маленьких дітей. Я тримала його вдома до останнього. Він завжди мені говорив, що ти полюбила військового і це мій обов'язок, захищати. Він казав, що піде, щоб діти були у безпеці. Я його стримати не змогла”, – розповідає дружина Іллі Ольга.

Познайомилися Ілля та Ольга 12 років тому. Тоді чоловік служив за контрактом у Чернігові. Потім вони одружилися, народили двох дітей. Лізі зараз 6 років, Олексію – 2. Про смерть батька діти ще й досі не знають.

“Те, що тата немає, ми не говоримо. Я не знаю, як це сказати. Він, коли йшов у тероборону, казав дочці, що йде захищати, проганяти поганих дядьків. У нас по квартирі висять фотографії і дочка завжди питає, коли він буде. Я стараюсь переводити теми або кажу, що тато нас захищає, тато – герой”, – говорить Ольга.

Ілля разом з сім’єю жив у Чернігові. Працював зварювальником. Він мріяв побудувати будинок та виростити дітей, розповідає його мама Наталія.

“Ставлення у нього було негативне до цього, що зараз відбувається. Він не міг зрозуміти, як так сталося, що росіяни пішли на нас війною. Він був дуже життєрадісний. У нього стільки планів було, він завжди щось робив. Він не міг і хвилини посидіти”.

Поховали Іллю 1 квітня у Чернігові в Ялівщині.

Джерело