Історії Воїнів: Сергій на псевдо "Сєвєр"

В умовах повномасштабної війни сумчанин Сергій на псевдо "Сєвєр" боронив Україну у складі 31 ОМБр. За проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань Сергія було нагороджено відзнакою Головнокомандувача ЗС України - нагрудним знаком "Золотий Хрест".

Свого часу чоловік обіймав посаду командира бойової машини International MaxxPro, а також брав участь у штурмі на Покровському напрямку. Про один з бойових виходів воїн пригадує наступне:

Село Мирне Покровського району. У ніч на Трійцю ми вирушили на штурм, в ході якого наша команда зачистила ворожий окоп та зайняла його. Через певний час чуємо звуки автоматної черги, а згодом почався артобстріл - водночас летіли й міни, і все що завгодно... Ми по "радєйці" передавали нашим хлопцям координати, з яких ворог здійснював обстріл, аби наші відпрацювали по ньому. Одних поклали, других поклали, а вони лізуть і лізуть... І так 5 днів та 5 ночей на позиції - то ми їх, то вони нас. Коли піхота пішла зачищати територію, мене командир перемістив прикривати шлях відходу. Ми кілометрів 5 пробігли, а над нами ж оце все свистить...

Захисник згадує, що під час бойових виходів часу не відчуваєш - такий б'є адреналін:

Там не те що їсти не хочеш, там навіть часу не відчуваєш - просто минають день та ніч, а один бій зміняється іншим. Була ситуація, коли мені в окоп граната летіла - я ж своїм кричу, щоб ховалися, а сам присів, зі своєї гранати кільце дістав і у відповідь кидаю. А потім ще й з автомата давай їх гасити. Було й таке, що міна в метрі від мене як влучить. На щастя, вона тоді не вибухнула, інакше я б зараз не балакав з вами.

Коли "Сєвєр" з побратимами вирушив прикривати відхід, то натрапили на тропу, якою ворог часто пересувався:

Ми окопалися та перекрили їм тропу. З тої позиції був гарний кут огляду, тому ми спостерігали та передавали своїм про пересування ворога. Врешті-решт, під час того бойового виходу наш підрозділ їх вибив та дав шлях українським морпіхам.

Під час виходу після виконання бойового завдання уважність Сергія врятувала багатьох його побратимів:

Ми коли виходили, я в якийсь момент бачу - розтяжка. Всім кричу зупинитися, дивлюсь - а там "міна - лягушка" та "пелюстки". Ми тихенько по своїм же слідам відступили, я своїм по рації передав, що далі все заміновано. Добре, що побачили, а так би точно підірвалися. Після того як ми вийшли, мене відправили на реабілітацію після численних важких контузій. Я там 5 днів пробув, але від подальшого лікування відмовився. Повернувся до своїх побратимів, з якими весь той час був думками й душею.

Наразі після численних бойових виходів, важких контузій та за висновками лікарів Сергій продовжує військову службу у складі ТЦК та СП Чернігівщини.

Джерело: фейсбук сторінка

Оперативне командування "Північ" / Operational Command “North”