Загиблі герої Чернігівщини: Охріменко Роман. Назаренко Володимир. Кононенко Сергій

Роман Юрійович Охріменко народився 27 січня 1996 року у місті Корюківка, Чернігівської області. Жив у селищі Прогрес Менського (нині Корюківського) району.

Закінчив Киселівську середню школу в 2013 році, після чого вступив до Чернігівського професійно-будівельного ліцею. Отримав фах штукатура, плиточника, лицювальника, маляра. Працював у Корюківці на деревообробному підприємстві ТОВ «Ванеса». Був одружений. Його знали як доброзичливу, добру, спокійну й усміхнену людину. Мріяв про мирне й щасливе життя на рідній землі.

23 червня 2023 року Романа мобілізували до лав Збройних Сил України. У травні 2024 року він отримав посвідчення учасника бойових дій. Командир окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького відзначив його грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків. У березні 2025 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нагородив Романа Хрестом Хоробрих — на жаль, вже посмертно.

У 2024 році Роман отримав вогнепальне осколкове поранення під час боїв у місті Вовчанськ на Харківщині. 25 січня 2025 року, за два дні до свого 29-річчя, загинув під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області. Ворожий обстріл став фатальним — отримані травми виявилися несумісними з життям.

До останніх годин Роман залишався вірним присязі та мужньо захищав Україну, її свободу й незалежність.

Поховали Героя 1 лютого 2025 року на новому кладовищі в місті Корюківка. Вічна пам’ять і вічний спокій душі Воїна.

Володимир Назаренко народився 16 серпня 1984 року в місті Новий Уренгой Тюменської області РФ. У 1997 році його родина переїхала на батьківщину батька в село Білошицька Слобода, що на Корюківщині Чернігівської області.

У 2000 році Володимир закінчив Білошицько-Слобідську неповну середню школу. Після школи вступив до Чернігівського будівельного ліцею (№18), де здобув професію газозварювальника. Потім працював на Чернігівському автозаводі (ЗАЗ).

У 2007-2008 роках проходив стокову службу в лавах ЗСУ. Після армії повернувся до рідного села, де і проживав останні роки.

У листопаді 2024 року був мобілізований. 25 січня 2025 року під час виконання бойового завдання Володимир Назаренко загинув. Попрощалися та поховали бійця у селі Білошицька Слобода. У загиблого залишилися мама і цивільна дружина.

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Сергій Кононенко народився 11 грудня 1982 року у селі Наумівка на Корюківщині. Закінчив Наумівську школу.

Певний час працював у Корюківському лісгоспі, потім на пилорамі у селі Наумівка. Мобілізували чоловіка в кінці 2024 року.

24 січня 2025 року Сергій Кононенко загинув. Попрощалися та поховали бійця у селі Наумівка. У загиблого залишилися мати, батько, двоє братів і сестра

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).