Вбиті росією: Манько Тетяна. Манько Кирило

Життя Тетяни Манько обірвалося 13 березня 2022 року. Рано-вранці ворог скинув бомби на гуртожиток у мікрорайоні ЗАЗ, де вона жила з родиною.

31-річна Тетяна загинула з чоловіком Кирилом і дітьми – 12-річною Софією, трирічними двійнятами Міланою і Матвієм.

«Я три дні була в іншому мікрорайоні, допомагала хрещениці. Зранку не могла додзвонитися ні сину, ні невістці. Потім від родичів дізналася, що сталося. Тіла моїх найрідніших людей не змогли дістати в день трагедії. А 14 березня, коли я прийшла в ДСНС і почала просити, працівники знову поїхали туди і відшукали їх. Я кричала, плакала. Несила було повірити, що сталася така біда. Що вони всі загинули», – розповіла свекруха Валентина.

Поховали загиблих 31 березня 2022 року на старому кладовищі «Забарівка». Під обстрілами. З організацією допомогли близькі люди.

Тетяна народилася у селі Вишневе на Чернігівщині. Навчалася в Чернігівському базовому фаховому медичному коледжі.

Майже вісім років працювала медсестрою в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні. Одружилася. Народила доньку Софію. Та подружнє життя не склалося.

Згодом жінка познайомилася з Кирилом Маньком. У 2017-му пара розписалася, а за рік у них народилися двійнята – Мілана і Матвій.

«Тетяна була дуже доброю, мала м’який характер. Поважала нас, була роботящою. Я на зиму забирала до себе маму, то Таня завжди прийде, відвідає, допоможе. Моя мама її дуже любила. Неможливо витримати біль від втрати моїх найрідніших людей.», – пригадує Валентина.

У Тетяни залишилися мама, сестра, брат, свекруха і свекор.

Життя 33-річного Кирила Манька відібрала російська армія. Він загинув зі своєю сім’єю 13 березня 2022 року в Чернігові. Того ранку російські військові здійснили авіаналіт на місто, бомби влучили в гуртожиток у мікрорайоні ЗАЗ, де на восьмому поверсі мешкала родина.

«Тут страшне робилося: все горіло, нас обстрілювали з усіх видів зброї. Не було ні світла, ні тепла. Діти з онуками ночували в підвалі. Але там дуже холодно було, всі змерзли. Зранку вони тільки піднялися в свою кімнату, як стався авіаналіт. Вони загинули всі разом. Тіла дістали лише наступного дня.», – розповіла Валентина Манько, мама Кирила.

Понад два тижні пані Валентина не мала змоги поховати загиблих належним чином – домовин не було. Ховати найрідніших у братській могилі в мішках вона не хотіла. Родичка допомогла знайти домовини, священника і загиблих поховали під обстрілами 31 березня 2022 року.

Кирило народився в Чернігові. Навчався в училищі на теслю. Служив строкову службу в армії.

Звільнився в запас у званні старшого сержанта. У 2014 році був мобілізований до війська. З 2015-го служив півтора роки в розвідці 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у боях на Луганщині, отримав поранення. У 2017-му звільнився зі служби. Того ж року одружився з Тетяною, яка виховувала доньку від першого шлюбу.

«За рік народилися двійнята – наші сонечка Мілана і Матвійчик. Скільки в мене забрала ця війна, не передати словами.», – сказала Валентина Манько.  

Кирило багато працював, переважно на будівництві. Разом із дружиною оформили кредит на квартиру. Та пожити у власному житлі не встигли.

Після трагедії батько Кирила отримав тяжкий розлад здоров’я, має інвалідність першої групи.

У Кирила Манька залишилися батьки, донька від першого шлюбу і брат.