Чернігівський планетарій: цікава історія

Небо з давніх-давен зачаровує людей своєю красою. Зранку – хмарами й сонцем, а вночі – зірками та іншими небесними тілами. Деякі з них можна побачити неозброєним оком, тоді як більшість захована так далеко, що без телескопа не розгледіти. Для астрономів спостереження за планетами – це рутина, тоді як для більшості людей – унікальний досвід. І завдяки Тетяні Миколаївні Богдан чернігівці можуть отримати його в місцевому планетарії.

Тетяна Миколаївна Богдан не боялась підіймати голову до неба й ставити такі складні питання як “а що ж там?”. Це питання цікавило її настільки, що вона вступила до Чернігівського державного педагогічного інституту, щоб вивчати фізику та астрономію. У 1985 році Тетяна Миколаївна успішно закінчила вищий навчальний заклад, після чого продовжила сходження у науковій кар’єрі. Вона багато працювала на кафедрі астрономії Чернігівського державного педагогічного інституту і стала лаборантом там.

Тетяна Миколаївна Богдан щиро захоплювалась тим, що вона робить, і їй хотілося зробити знання про небесні тіла більш доступними. Особливо для юних чернігівців, які тільки починали пізнавати цей світ, сповнений цікавинок і таємниць. Тому Тетяна Миколавївна вирішила: потрібно вдосконалити місцевий планетарій, що існував у Чернігові з радянських часів. У 90-х він перебував у занедбаному стані: купол був замалий, покриття не вистачало. 

90-ті були важким часом для України. У 1991 році розпався СРСР, наша країна відновила свою незалежність і займалась стабілізацією внутрішніх процесів. Паралельно з цим деякі українці страждали від безгрошів’я, безробіття та дефіциту. І, попри це, Тетяна Миколаївна Богдан наважилась зайнятись чернігівським планетарієм саме тоді. Їй вдалось домовитись з робітниками радіозаводу, щоб вони збільшили купол планетарію, і роздобути матеріал для покриття. 

Здавалося б, знайти тканину не складно. Проте в дев’яності вона була надзвичайно цінним товаром. Люди купували її, щоб пошити одяг – річ першої потреби. Тому Тетяні Миколаївні, яка хотіла використати тканину для удосконалення планетарію, було важко переконати продавців продати матеріал саме їй. Разом з тим, жінці вдалось – і вона витратила на матеріал аж шістсот гривень! Великі гроші на той час.

На цьому Тетяна Миколаївна Богдан не зупинилась. Вона почала клопотатись про купівлю проєктувального апарату для планетарію, адже функціонал наявного не відповідав вимогам часу. На щастя, через три роки бажаний апарат вартістю у тридцять тисяч гривень з’явився. Проте Тетяні Миколаївні було мало цього. Вона знала: у планетарії ще достатньо того, що потрібно покращити, до того ж прикупити.

У 2015 році Тетяна Миколаївна Богдан разом з колегами подала заяву на модернізацію чернігівського планетарію. Згідно з нею, планетарій потребував реконструкції, а саме:

• косметичного ремонту;

• удосконалення купола;
• кращого затемнення у приміщенні;
• запровадження музичного супроводу до екскурсій; 

Тетяна Миколаївна Богдан хотіла, щоб чернігівські діти могли побачити те, про що говорять на уроках астрономії. Адже вивчення зірок, галактик і планет – невіддільна частина пізнання Всесвіту, що надзвичайно важливо для молоді. І, якщо сучасні технології дозволяють зробити цей процес цікавішим, чому б не скористатись ним. Тетяна Миколаївна, свого часу, не мала такої можливості, проте вона не дозволить, щоб і в наступних поколінь її не було. 

Тетяна Миколаївна Богдан доклала багато зусиль для переродження чернігівського планетарію, тому її заслужено називають “мамою” цього закладу. Недарма, її гаслом було “подарувати планетарію нове життя”.

Джерело