Загиблі герої Чернігівщини: Струць Богдан. Радченко Олександр. Поляков Юрій

Струць Богдан Григорович народився 28 лютого 1996 року. Навчався у Бахмацькій ЗОШ № 5. Із дитинства був активним, цілеспрямованим, захоплювався спортом — особливо футболом. Паралельно відвідував ДЮСШ, представляв місто на різноманітних змаганнях, завжди грав із запалом і вірою в команду.

Після школи продовжив освіту в Сумському державному університеті, де здобув фах за спеціальністю «економіка та менеджмент». Працював складальником вентиляційних систем у компанії «Vents», згодом — на металобазі «Vartis» у місті Вишневе.

22 червня 2025 року Богдан Струць був прийнятий на військову службу Фастівським РТЦК та СП. Він захищав Україну на посаді майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону. Вірний військовій присязі та українському народові, мужньо й до останнього подиху виконував свій обов’язок.

7 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Богдан загинув у бою за Україну.

Олександр Радченко народився 20 травня 1980 року в селі Сокиринці Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області. У 1986 році малий Сашко пішов до першого класу Сокиринської ЗОШ І-ІІІ ст. Після закінчення 9 класів в 1995 році вступив до Сокиринського СПТУ №14, де здобув професію водія. Після навчання працював на посаді лісничого Сокиринського лісництва. Тривалий час працював у Сокиринському ПАЛ. У травні 2005 року одружився. В шлюбі з дружиною Світланою народили сина Дениса 17.03.2006 р.н. Також має доньку 2022 року народження від другого шлюбу, проживала родина в м. Києві.
22.05.2024 року Радченко Олександр був призваний до Збройних Сил України на військову службу за мобілізацією. Мав звання - солдат. Під час виконання бойового завдання, військовий зник безвісти. Після ідентифікації було встановлено факт смерті. Церемонія прощання з полеглим воїном-земляком та поховання відбулися 16 січня 2026 року. Поховали загиблого Захисника в місті Києві на міському кладовищі.

Війна забрала життя Захисника України Юрія Полякова - уродженця Обухова, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.

Юрій народився 8 лютого 1992 року в місті Обухів. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої працював у будівельній сфері.

З 2018 року разом із родиною проживав у місті Бахмач на Чернігівщині. Саме там громада готуються провести воїна в останню путь.

11 грудня 2025 року Юрій Поляков загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, мужньо боронячи Україну від російського агресора.

18 січня 2026 року громада в пошані провела Героя в останню дорогу. У храмі Успіння Пресвятої Богородиці міста Бахмача відбулося відспівування.

   На кладовищі — під звуки Державного Гімну України та троєкратні залпи — було віддано останні військові почесті Захиснику.