Загиблі герої Чернігівщини: Букин Олександр. Дудка Андрій. Отрош Дмитро

Букин Олександр Миколайович народився 03 червня 1988 року в селі Партизани Кіровського району АР Крим. У серпні 1992 року родина переїхала в село Кірове (зараз Троїцьке) Новгород-Сіверського району. У 2004 році закінчив Троїцьку ЗОШ І-ІІ ступенів. У 2007 році – Сосницький професійний аграрний ліцей за спеціальністю «електромонтер з обслуговування та ремонту електроустаткування».

У 2015 році долучився до Сил Оборони України. Учасник АТО. Старший солдат сил територіальної оборони. Учасник оборони Чернігова. Загинув 15.03.2022 біля села Новоселівка Киселівської громади Чернігівського району. Похований в місті Чернігів. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Андрій Дудка народився 2 жовтня 1980 року в місті Лохвиця Полтавської області. Навчався у ЗОШ №15 міста Чернігова, згодом — у ПТУ №9, де здобув фах закрійника. Працював на швейній фабриці в місті Лохвиця, а також у Чернігові. Він був працьовитою, щирою людиною з мирними планами та мріями.

Коли ж рідна земля потребувала захисників, Андрій не залишився осторонь. 18 червня 2025 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.

31 грудня 2025 року Андрій загинув на Донецькому напрямку.

Дмитрій Олександрович Отрош народився 22 жовтня 2001 року в селі Єгорівка Прилуцького району Чернігівської області. Навчався у Прилуцькому ліцеї №7, де закінчив 11 класів.

У 2019 році підписав контракт і присвятив себе військовій службі. Одружився. Дмитрій брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках: 2023 рік — Куп’янський напрямок, 2024 рік – Сумський та Торецький напрямки, 2025 рік — Покровський напрямок.

"Як розвідник, неодноразово допомагав хлопцям заходити і виходити з позицій, проявляючи мужність і відповідальність рятуючи життя побратимів. На Торецькому напрямку за пів дня провів заміну особового складу на дванадцяти позиціях", — згадують про Дмитрія Отроша побратими.

У 2025 році опанував новий напрямок служби — став пілотом БпЛА, продовжуючи виконувати бойові завдання.

За доброту, усмішку та життєрадісність побратими й командир Дмитрія називали його "Панда".

"Дуже любив готувати та танцювати, завжди робив це з душею, даруючи усмішку та гарний настрій друзям і побратимам", — згадують про Дмитрія.

У 2024 році, виконуючи бойові завдання, боєць зазнав тяжких поранень під Торецьком, а у 2025 році — під Покровськом, проте продовжував служити. За заслуги перед Батьківщиною передчасно отримав звання сержант.

У 2024 році за мужність, героїзм та успішне виконання бойових завдань був нагороджений Золотим Хрестом. У 2025 році отримав медаль Міністерства оборони України "За поранення".

Загинув сержант Дмитрій Отрош 4 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.

Поховали воїна у Прилуках.

У нього залишилися дружина, мама та бабуся.