Мистецька Чернігівщина: Володимир Пашков
Вихованець двох гілок козацьких родів Пашкових та Северинків, Володимир виявився гідним нащадком, зумівши якісно поєднати в собі низку гуманітарних талантів, прислуговуючись якими йому вдалось полишити виразний слід на рясті землі Сіверської.
Медаліст Новгород-Сіверської середньої школи №2 на Покровщині, з якої традиційно виходило чимало креативних особистостей в різні часи. Володимир, син місцевого вчителя Петра Пашкова – блискучого ерудита-мовника, музиканта-віртуоза, майстра з виготовлення музичних інструментів…
Як і старшого на півдесятка років брата Євгена, Володимира вабила незвідана царина охорони здоров’я. А так, після школи, попрямував до головного українського міста, де закінчив медичний виш, аспірантуру та отримав блискучу перспективу подальшого студіювання вершин медичної науки. Одначе, певні непорозуміння в молодій родині, яка започаткувалася з часу завершення студенства та потреба догляду за батьками, повернули парубка на високі Новгород-Сіверські кручі Десни. Тут він і осів. І, як виявилося, назавжди.
Працював y закладах охорони здоров’я, викладав у Новгород-Сіверському медичному училищі, займався екологією довкіллля в сформованих на початку 1990-х структурах при районних держадміністраціях.
Та куди виразнішим явищем в житті Володимира Пашкова стало досконале опанування старовинним музичним інструментом – бандурою! Тут все, без виключення, було успадковано на генетичній стезі – музичної душі, до майстеровитости y виготовленні та ремонті чудового українського інструменту. Таким був дід Володимира Петровича, батько Петро Іванович, а далі – нащадок продовжив на півстоліття Божий дар, ставши чудовим виконавцем музичних творів за зразком своїх попередників.
В 1966 році, коли 24 річний новгород-сіверець викладав студії з фахових дисциплін в медичному училищі, ним було створено ансамбль бандуристок зі студенток навчального закладу.
Родзинкою колективу стало вдале поєднання гри інструментальниць з їхнім же солов’їним співом. І не просто так, а на 3 голоси!
Дівочий ансамбль бандуристок мав шалений успіх на сценах району та області. Мабуть і наразі його учасниці: Ніна Матвієнко, Олександра Тимошенко, Тамара Усок, Тамара Тимощенко, Валентина Гарбуз, Ліда Опанасенко згадають добрим словом чудового музичного керівника, який відкрив юним студенткам чарівний світ мистецтва гри на бандурі та співу.
Буремні 1990-ті роки стали часом активної участи Володимира Пашкова в національному русі становлення Української Незалежної Держави та ширення просвітянських ідей на теренах змосковщеної Новгород-Сіверщини. Членство в КУН, участь в засновництві районного осередка Народного Руху України в 1998 році, а з часом і плідна діяльність разом з дружиною Раїсою Миколаївною в районній «Просвіті» ім.Т.Г.Шевченка. А ще – велика та виснажлива агітаційна робота з тематичними програмами в селах під час виборів, творчість на сцені з художніми аматорськими колективами Новгород-Сіверщини та Чернігівської области.
Спражній Майстер високої музики кобзарства! Він так себе й називав – кобзар-бандурист! Його авторські програми перетворювалися на прекрасні моно вистави, які полонили допитливого національно свідомого слухача з першими нотами мистецьких творів.
Від 1998 року бандурист Володимир Пашков став частим добрим гостем урочних та позашкільних заходів за участю старшокласників. Се з Володимиром Петровичем автором сих рядків щорічно влаштовувалися для старшокласників класні години в пам’ять подій на Крутянському полі в січні 1918 року «Крути – наш біль, наша гордість, наша Слава»! А на Покрову, на день пам’яті І. Богуна, на роковини зустрічі в 1708 році в Дігтярівці Івана Мазепи та Карла ХІІ, бандурист виступав з музичними програмами біля пам’ятних знаків y Комані, Дігтярівці тощо!
Володимир Пашков був справжнім генератором цікавих творчих ідей, які успішно втілював y життя в колі своїх однодумців. В його мізках народжувалися креативні сценарії літературно музичних програм, з’являлися мотиви майбутніх музичних творів та вимальовувалися рими, які швидко лягали y вустах кобзаря на тло неймовірних мелодій бандури.
А ще, Bолодимир Петрович вмів повчально розповідати молодим людям про важливість таких речей, як пам’ять свого коріння, потреба перманентного навчання та самовдосконалости, любов до Батьківщини та віра в Бога! B yсякому разі, силу його філософії розкривав його спосіб життя до останньої днини.
Без сумніву, Новгород-Сіверщина втратила неповторну інтелектуально обдаровану, виховану на високих зразках культурних досягнень українців особистість. З глибокими знаннями в багатьох царинах, з тонким відчуттям музики та розумінням оточуючого середовища.
Справжнім «коником» Володимира був здоровий спосіб життя та товаришування зі спортом, фізичними навантаженнями, раціональним вживанням їжi та позитивним емоційним настроєм.
Помер Володимир Пашков 2023 року..
Коментарі
Дописати коментар