Загиблі герої Чернігівщини: Панченко Олександр. Мурашко Павло. Гусак Данило

Панченко Олександр народився 22 квітня 1986 року в місті Городня. Дорослішав серед знайомих вулиць, навчався в Городнянській школі №2, будував плани на просте мирне життя. Працював у АТ «Чернігівгаз», згодом — водієм у ветлікарні, завжди відповідальний, стриманий, готовий прийти на допомогу.

У травні 2025 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Став одним із тих, хто щодня тримає небо і землю, хто бере на себе найбільшу небезпеку, щоб інші могли жити.

11 січня 2026 року, на Донецькому напрямку, Олександр загинув.

Сержант Павло Мурашко народився в Ніжині 10 листопада 1968 року. У 1986 р. закінчив гімназію №14.

У 1991 році закінчив Ніжинський технікум механізації зі спеціальністю технік-механік. Працював на підприємствах рідного міста.
Одружений, батько трьох дітей .
28 лютого 2022 року став на захист Вітчизни. Служив у 163 батальйоні.
Під час виконання бойового завдання, повʼязаного із захистом Батьківщини, у ході бойових дій , загинув 21 травня 2025 року в Серебрянському лісництві Кремінського району Луганської області.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного 02 січня 2024 р. відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», медаллю «Ветеран війни».

Солдат Данило Гусак народився 9 вересня 2002 року в Києві. Повну загальну середню освіту здобув у Ніжинській ЗОШ №13. Продовжив навчання у Ніжинському професійному аграрному ліцеї, де у 2020–2021 роках опанував професію тракториста-машиніста.

У листопаді 2021 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у лавах Національної гвардії України у Харкові. Отримав звання  старшого солдата.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Спочатку виконував бойові завдання у складі сил протиповітряної оборони, а з березня 2025 року продовжив службу у 2-му батальйоні оперативного призначення. Загалом понад чотири роки присвятив службі в Національній гвардії України.
Нагороджений медалями «За стійкість та незламність», «Хоробре серце» та «За визволення Харківської області». Неодноразово рятував побратимів, проявляючи відвагу, рішучість і безмежну відданість військовому обов'язку.
Загинув 7 січня 2026 року поблизу села Удачне на Донеччині.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).