Загиблі герої Чернігівщини: Науменко Євгеній. Іва Валерій. Волков Олександр

Євгеній Валерійович Науменко — 1984 року народження.

Чоловік боронив Україну з 2022 року. Був матросом військової частини 4765.

7 січня 2026 року боєць загинув під час виконання бойового завдання біля Добропілля Покровського району на Донеччині.

Попрощалися та поховали Євгенія Науменка у Семенівці на Піщанському кладовищі. У нього залишилась дружина і син.

Валерій Миколайович Іва народився 19 липня 1975 року.

Його мама була відомою у місті перукаркою, тато працював на заводі «Ніжинсільмаш». Крім Валерія, у родині зростала донька Олена. Зв’язок брата і сестри був особливим: сповненим тепла, дитячих таємниць та безмежної підтримки. Він був її захисником у дитинстві, а потім одягнув піксель і пішов захищати наш спокій, став на захист всієї країни.

Навчався у ЗОШ №8, потім – у ПТУ №35, де отримав фах електрогазозварювальника. У 1995-1996 роках проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював будівельником.

На захист України став ще у 2015 році, воював у зоні АТО. З першого дня повномасштабного вторгнення знову долучився до оборонців рідної землі, нищив ворога біля с. Велика Дорога. Згодом на посаді гранатометника виконував бойові завдання на рідній Чернігівщині і Донеччині.

На фронті Валерій показав себе безстрашним воїном і надійним побратимом. Попри запеклість боїв, він зберіг дивовижну доброту та оптимізм, ніколи не скаржився на труднощі і знаходив слова, щоб підбадьорити інших.

Під час виконання бойового завдання Валерій отримав важке поранення. Із хворобою Валерій боровся так само мужньо, як і з ворогом на передовій. Планував після одужання повернутися до побратимів, мріяв про мирне майбутнє і риболовлю з друзями. Лікарі робили все можливе, що врятувати його. Але, на жаль, не вдалося…

Помер Валерій 14 січня 2026 року. Поховали захисника на Кручанському кладовищі у Ніжині.

Олександр Андрійович Волков народився 19 травня 2000 року в Чернігові. Навчався у школі №35, потім у ліцеї №16. Працював на перевезеннях.

У 2020 році, підписавши контракт, чоловік долучився до лав прикордонників.

"Був учасником АТО. 25 січня 2022 року потрапив у Золоте, де і зустрів повномасштабну війну", — згадують про Олександра рідні, за інформацією Сергія Лаєвського.

Загинув боєць 4 січня 2026 року на Донеччині.

Попрощалися та поховали Олександра Волкова у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) та медаллю "За військову службу Україні".