Вбиті росією: Євтушенко Михайло. Зузлов Максим. Шоломицька Галина

24 грудня 2025 року у селі Залізний Міст загинув наш земляк з села Галаганівка - Михайло Євтушенко.

Російська армія цинічно вбила цивільну людину, атакувавши безпілотником звичайний автомобіль в якому перебував Михайло. Він зазнав важких поранень. Під час транспортування до Семенівської міської лікарні, на жаль, Михайло помер.

Вічна пам'ять та щирі співчуття рідним!

47-річний Максим Зузлов загинув 30 вересня 2025-го біля села Лави Корюківського району на Чернігівщині. За близько метр від зерновоза, в якому був чоловік, влучив російський «Іскандер».

Максим Зузлов народився у сім’ї військового льотчика у місті Чирчик в Узбекистані. Потім батька перевели служити в Німеччину. Там сталася трагедія: він загинув під час польоту. Максиму тоді було 10. Він усе життя важко зносив смерть батька.

Матір Максима – з Чернігова. Після трагедії вона з дітьми повернулася в рідне місто. Тут Максим закінчив школу й колегіум імені Тараса Шевченка, а потім – Чернігівську політехніку.

Працював водієм – в автошколі, службі таксі, водоканалі, Укрпошті. Останній час – у компанії Meest. А влітку 2025 року товариш запропонував працювати у нього під час відпустки. Чоловік погодився. Згодом вирішив перейти на цю роботу.

Робота заключалася в тому, що зерновози під’їжджали на поля і чекали, поки комбайни завантажать їх. Потім зерно везли на елеватори.

Максим Зузлов розповідав дружині, що над полем літали дрони, їх збивали.

«Вантажівка відкрита, розтентована, і з дрона можна побачити, що там всередині. Вони кукурудзу збирали… Там бувало скупчення зерновозів, які приїжджали на завантаження… Тоді вдень ми розмовляли з Максимом, він розповів, що літали два безпілотники: один полетів назад, а інший упав поблизу, одного водія з машини викинуло. Тоді всі вижили. Після цього багато машин поїхало в село, а Максим залишився, казав, що не можна їхати туди, де живуть люди, це наражатиме їх на небезпеку», – пригадує дружина Наталія.

Ввечері 30 вересня 2025-го Максим о 17.58 подзвонив дружині.

Вони поговорили лише три хвилини. Дружина пригадує останні слова чоловіка, він сказав лише «Ех, Наташа…» потім вона почула білий шум, ніби звук старого телевізора. Вибуху жінка не чула.

У Максима Зузлова залишилися дружина, син від першого шлюбу, мама та сестра.

80-річна Галина Шоломицька загинула у власній квартирі 25 грудня 2025-го в Чернігові. Тоді російський безпілотник влучив у п’ятиповерхівку, де мешкала Галина, внаслідок вибуху сталася пожежа.

Галина народилася в Литві, в селі Жукішки. Одружилася із військовим із Білорусі. Через професію чоловіка родина змінила багато країн та міст. Майже скрізь жінка працювала на складах. У 1970-х чоловіка перевели служити в Чернігів. Тут сім’я отримала квартиру і залишилася жити. У родині зростало двоє синів.

«Галина Петрівна в молодості дуже гарно шила. Вона мала чудовий смак, красиво вдягалася. Весела, компанійська, привітна. Поки могла – їздила на дачу, займалася рослинництвом. Моя свекруха пережила смерть чоловіка, втрату обох синів, і попри все трималася мужньо. Якби не цей приліт, вона ще б довго жила, я впевнена», – розповіла невістка Оксана.

Зранку 25 грудня 2025 року Галина Шоломицька привітала невістку з Різдвом, була веселою, дивилася улюблений серіал.

«Я була на роботі, коли мені подзвонили знайомі та сказали, що приліт у наш будинок. Галина Петрівна була вдома сама. Вона пересувалася з ходунками по квартирі. Надвір не виходила, бо третій поверх, ліфту немає. Не знаю, як вона опинилася в коридорі. Можливо, йшла на кухню чи з кухні. Вхідні двері заклинило, їх потім вирізали рятувальники. Сусіди казали, що нібито Галина Петрівна кликала на допомогу. Але ніхто точно не знає, як воно було», – розповіла Оксана.

Із Галиною жили ще собака та кіт. Пса Босіка рятувальники віддали Оксані, а кота Семена так і не знайшли.

Галину Шоломицьку поховали 30 грудня 2025 року на кладовищі «Яцево» у Чернігові.

У неї залишилися невістка, онук та племінниця.