Загиблі герої Чернігівщини: Тітарчук Володимир. Кошовий Віктор

Тітарчук Володимир Іванович. Народився 8 серпня 1968 року в селі Парипси Попільнянського району Житомирської області. Закінчив Чернігівську гімназію № 31. Закінчив Орджонікідзевське вище командне училище (1987) і Харківське танкове училище (2009). Працював у Одесі, Чернігові та Мені. Призваний до Збройних сил України в березні 2014 року. Капітан, командир 1-го взводу 5-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої танкової бригади. Був тяжко поранений 14 жовтня 2014 року в районі Донецького аеропорту. Помер 17 жовтня 2014 року у Дніпропетровській лікарні. Похований 22 жовтня 2014 року в Чернігові.

Указом Президента України № 817 від 21 жовтня 2014 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком “За оборону Донецького аеропорту” (посмертно).

Нагороджений Почесною відзнакою Чернігівської областної ради "За мужність і вірність Україні"(посмертно) .

В пам’ять про Володимира Тітарчука у травні 2016 року на будівлі Чернігівської гімназії № 31 встановлена меморіальна дошка. На честь Володимира Тітарчука та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в 2017 році в містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.

У Чернігові, 26 липня, прощалися з 35-річним захисником Чернігова та України Віктором Кошовим. Рідні, друзі та побратими провели бійця в останню путь живим коридором та стоячи на колінах.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну чоловік разом з дружиною був у Польщі. Коли 24 лютого російські ракети почали руйнувати українські міста, Віктор ухвалив рішення повертатись до Чернігова, аби захищати рідне місто.

"Його шлях у Чернігів був дуже важкий, але не дивлячись на це, він встиг і вступити у ТРО, і на службу в Збройні Сили України. Це втрата для нас усіх, як українців та і взагалі світу я вважаю, тому що Віктор мав контакти з людьми по всьому світу. Для Чернігова — це особлива втрата", — каже товариш загиблого Павло.

Чоловік працював юристом в IT-компанії, був капітаном страйкбольної команди та організатором настільних ігор у різних містах.

"Загинув не просто військовослужбовець, загинула дуже велика людина і якоюсь мірою душа міста Чернігова насправді. Він дуже багато івентів організовував, це стосується якихось ігрових, зокрема страйкбольних подій. Тому власне тут з усієї України приїхали люди, щоб вшанувати", — розповів товариш загиблого Сергій.

Віктор Кошовий під час активних бойових дійна Чернігівщині захищав Чернігів, а після деблокади охороняв важливі об'єкти на території області, розповідає його побратим з позивним "Адвокат".

"На жаль, ця війна забрала ще одного, я без зайвих вагань можу сказати, що найкращого бійця. Перший раз мене доля з Віктором Кошовим звела ще в далекому 2010 році, коли він працював помічником судді в Новозаводському райсуді. Потім доля нас звела вже під час війни, коли Віктор прийшов добровольцем і потрапив служити у наш підрозділ уже будучи юристом та адвокатом. Відрізнявся Віктор від усіх своєю впевненістю, своїм ставленням до служби. Він був дуже педантичним, дуже виваженим, дуже вдумливим. Всі накази, всі доручення він виконував від і до".

Загинув боєць 22 липня під час виконання службових обов’язків.