Загиблі герої Чернігівщини: Маляренко Володимир. Кислий Олексій. Чава Юрій

Володимир Маляренко народився травня 1974 року у Прилуках. Навчався в загальноосвітній школі №14. Потім здобував професію "електромонтажника" у Прилуцькому професійному училищі №34.

Проходив строкову службу в армії. Після демобілізації працював на різних підприємствах у Прилуках та столиці.

Під час повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ.

Загинув боєць 8 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку.

Поховали Володимира Маляренка у Прилуках.

Кислий Олексій Анатолійович народився 31.03.1985 року в с. Митченки Бахмацького району Чернігівської області. Згодом сім’я переїхала до Високого. У 1991-2002 роках навчався у Височанській загальноосвітній школі. Після її закінчення вступив до Чернігівського ДПУ імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю “Фізичне виховання" . З квітня 2004 року проходив строкову службу в Збройних силах України в Президентському полку Києва.

Після демобілізації працював в охоронній фірмі у місті Київ.

Був одружений, без батька залишився чотирирічний син.

Призваний на військову службу 1 листопада 2024-го. Проходив службу гранатометником аеромобільного відділення аеромобільного взводу військової частини А4355.

39-річний чоловік поліг 16 лютого 2025 року.

Юрій Чава народився 24 вересня 1977 року в Авдіївці у селянській родині. Після закінчення восьми класів Авдіївської школи навчався у Куликівському СПТУ-30 (нині- Куликівський ПАЛ). Здобув спеціальність тракториста. 

Після строкової служби повернувся до рідного села. Присвятив себе шанованій з покон віків хліборобській праці. Працював трактористом у місцевому господарстві, пізніше і все трудове життя - у СФГ "Колос". 

Створив родину. Юрій Миколайович користувався повагою у селі. Скромний, роботящий чоловік, завжди готовий прийти на допомогу.  Разом з дружиною утримували велике господарство. Мав свій трактор. 

На захист України став у 2015-му. Брав участь у АТО. У перші дні повномасштабного вторгнення був у числі перших, хто знову взяв до рук зброю аби захищати свою країну. За три роки пройшов чимало бойових доріг. Остання обірвалася на Харківщині 13 березня 2025 року.

Не дочекалися з війни свого Героя мати, дружина і син.