Загиблі герої Чернігівщини: Гевля Олександр. Семенов Валерій. Савченко Владислав

12 лютого 2025 року Олександр Гевля, уродженець Високого, отримав тяжке поранення на Донецькому напрямку. Незважаючи на зусилля лікарів, помер від ран 16 березня 2025 в Черкасах.

Олександр Миколайович Гевля народився 27 листопада 1980 року в селі Велика Доч. У 1987-1991 роках навчався у Великодочинській початковій школі, у 1991-1998 – у Височанській середній. Закінчив Щорське вище професійне училище лісового господарства, працював за спеціальністю у ДП «Борзнянський лісгосп». Згодом переїхав до Львова, де працював у ТЗОВ «Фірма «Альпі-Львів». Там зустрів майбутню дружину Оксану. Через деякий час сім’я повертається на постійне місце проживання в рідне село, Олександр йде працювати  у ТОВ «Чернігівський елеватор».

Був призваний на військову службу 05.09.2024. Пройшов навчання у Німеччині, захищав Батьківщину на Донецькому напрямку.

Без батька залишилась чотирнадцятирічна дочка.

На Покровському напрямку загинув депутат Славутицької міської ради, інженер фізичного захисту на ЧАЕС Валерій Семенов. Захисник загинув 12 березня 2025 року.

Валерій народився 1 червня 1975 року в місті Хвилинськ, що в Саратовській області. З 1988-го він став славутичанином. Навчався у місцевій школі №2, а згодом закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості.

З 1992-го своє життя пов'язав з Чорнобильською АЕС, яка стала для нього другою сім'єю. У 2022-му, під час російської окупації станції, інженер служби фізичного захисту ЧАЕС проявив нечувану мужність – його зміна тривала 600 годин без перепочинку. За відданість, витримку та самопожертву у забезпеченні життєдіяльності ЧАЕС в умовах окупації Валерій був нагороджений орденом "За мужність III ступеня".

Після деокупації станції пішов добровольцем до Територіальної оборони Києва, а згодом приєднався до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. 

12 березні 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, Валерій Семенов загинув.

Владислав Савченко народився 8 січня 1999 року в селі Кошани Козелецького району. Невдовзі після народження сина мама оселилася в рідному селі Волосківці.

2005 року пішов до 1 класу Волосківської школи, яку закінчив 2014 року. З 2014 по 2016 роки навчався в Дягівській середній школі. Після здобуття повної середньої освіти вступив до Чернігівського вищого професійного училища, де опанував професію токаря.

До лав ЗСУ Владислав приєднався за мобілізацією 28 грудня 2023 року. Захищав Батьківщину у званні солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 115-ї окремої механізованої бригади.

З 18 квітня 2024 року офіційно вважався зниклим безвісти. Зник після бою в Донецькій області під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника.

У результаті обміну тілами загиблих між Україною та РФ, за підсумками ДНК-експертизи, серед загиблих ідентифікували тіло Владислава Савченка. Таким чином, дата 18 квітня 2024 року підтвердилася як день його загибелі.

Попрощалися та поховали бійця у селі Волосківці Менської громади.