Загиблі герої Чернігівщини: Лущик Олександр. Соломко Микола. Карпенко Богдан

Олександр Геннадійович Лущик народився 24 червня 1988 року в місті Мена. У 2005 році закінчив Менську районну гімназію. Після школи працював на будівництві.

У 12 років Олександр втратив маму, а коли йому виповнилося 18 – не стало і батька. Опікунство над хлопцем взяла його бабуся.

У 2006–2007 роках проходив строкову службу в армії. Після демобілізації працював вантажником у ТОВ «Нептун».

Був учасником АТО та ООС. У 2015–2016 роках брав участь у бойових діях у Луганській та Донецькій областях.

16 квітня 2022 року Олександр Лущик став до лав Збройних сил України за мобілізацією. Спочатку перебував у Сумській області, згодом виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Служив у званні старшого солдата, обіймав посаду стрільця – помічника гранатометника у військовій частині А4674.

Остання розмова з рідними відбулася 25 жовтня 2023 року. Тоді він повідомив сестрі, що його відправляють на передову. Після цього зв’язок із ним обірвався. 3 листопада 2023 року надійшло сповіщення про те, що Олександр зник безвісти.

Олександр був доброю та чуйною людиною. Він ніколи нікому не відмовляв у допомозі, завжди підтримував інших та не говорив поганих слів.

Восени 2024 року між Україною та російською федерацією відбувся обмін тілами загиблих воїнів. Завдяки ДНК-експертизі, особистим речам, військовому квитку та телефону вдалося підтвердити, що серед повернених тіл є й Олександр Лущик. Так стало відомо, що старший солдат Олександр Геннадійович Лущик героїчно загинув 3 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Він виявив стійкість і мужність у бою за Україну, отримав поранення, несумісні з життям, та загинув.

19 березня 2024 року Олександра Лущика поховали в Мені на центральному кладовищі.

Соломко Микола Миколайович народився 15 березня 1974 року в селі Козилівка Корюківського району. У 1991 році закінчив Вохдвиженську загальноосвітню школу. Працював трактористом у місцевому тваринному господарстві. 

У 2023 році долучився до Сил Оборони України. Солдат. Загинув 19 травня 2024 року біля села Водяне Донецької області. Похований 4 червня 2024 року у селі Воздвиженське Сумської області.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Карпенко Богдан Володимирович народився 14 березня 1982 року в Острі Козелецького району. У 1997 році закінчив  Остерський ліцей № 1, а у 2001 році - Остерський фаховий коледж будівництва та дизайну за спеціальністю "Будівництво та експлуатація будівель і споруд". Працював у ТОВ "чЕРНІГІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КАМПАНІЯ". У 2023 році долучився до Сил Оборони України. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха. Загинув 27 лютого 2024 року біля селі Миколаївка Донецької Області. Похований 7 березня 2024 року в Чернігові.