Скорботні жнива війни: Курко Володимир. Ярошовець Євгеній. Лебідь Вячеслав

Курко Володимир Михайлович народився 27 лютого 1979 року в селі Семенягівка. Навчався у Пакульській школі, яку закінчив у 1996 році. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Професійний шлях Володимира був пов’язаний із роботою в містах Славутич і Чорнобиль. Він проживав у рідному селі Семенягівка, а перед початком війни працював у компанії, яка займалася міжнародними перевезеннями. З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ став на захист України. Як старший сержант, воював на найгарячіших напрямках фронту, проявляючи відвагу та відданість. На жаль, життя Володимира обірвалося в місті Дніпро внаслідок хвороби. Він похований на кладовищі у рідному селі Семенягівка.

Володимира Курка пам’ятатимуть як вірного захисника України, люблячого чоловіка та турботливого батька. У нього залишилися дружина та двоє дітей.

Ярошовець Євгеній Олександрович – гранатометник 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних сил України, солдат.

Народився 28 лютого 1979 року в місті Ічня  Прилуцького району Чернігівської області. Пізніше разом із родиною переїхав на постійне місце проживання, Батьківщину свого батька - село Путиловичі Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області. У 1994 закінчив Путиловецьку середню школу, а в 1996 році Кремненську  середню школу.

З травня 2000-го  по серпень 2001-го року проходив строкову службу в армії (в/ч А2981, смт Вапнярка Вінницької області).

Після початку в 2014 році збройної агресії росії проти України, був мобілізований у січні 2015 року до лав Збройних сил України.  Проходив військові навчання у 184-му Навчальному Центрі (184 НЦ, в/ч А2615, с. Старичі  Львівської області) Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України. Після завершення навчань  був направлений у зону АТО (Донецька та Луганська області) у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (24 ОМБр, в/ч А0998, п/п В4680, місто Яворів)  Сухопутних військ Збройних сил України , де ніс військову службу захищаючи Україну від російських окупантів.

Під час несення військової служби Євгенія спіткала тяжка хвороба. Після довгого лікування, реабілітації у військовому шпиталі  хвороба виявилась сильнішою і його серце нажаль перестало битися  16 серпня 2015 року.

Нагороди та вшанування:

• Рішенням сесії №1154 Лугинської селищної ради від 12 жовтня 2023 року Євгену присвоєно звання «Почесний громадянин Лугинської громади».
• Фото Героя можна зустріти на «Дошці Пам’яті Героям Лугинської територіальної громади» в селищі Лугини біля меморіального комплексу «Захисникам незалежності України» на вулиці Михайла Грушевського.

Залишились батько та три брати.

28 лютого 2025 року за трагічних обставин у рідному селі Рождественське загинув 24-річний захисник Вячеслав Лебідь.

Вячеслав Лебідь народився 13 квітня 2000 року. У 2015 році закінчив Рождественську школу.

Після школи вступив до Конотопського індустріально-педагогічного фахового коледжу. Через деякий час змінив спеціалізацію на кухара. Працював за фахом у столиці.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році став добровольцем на захист України.

Обороняв Чернігівщину, потім воював на Донеччині. Воював у Лимані, Бахмуті. У боях отримав контузію, проходив лікування. Згодом знову повернувся до лав захисників.

2 березня у рідному селі відбулося прощання із захисником.