Загиблі герої Чернігівщини: Коваленко Віктор. Терещенко Денис. Нестеренко Андрій
Віктор Коваленко народився 10 листопада 1980 року в місті Бахмачі. Тут закінчив місцеву школу №1. Пройшов строкову службу в армії. Працював на різних роботах, у Бахмацькому РЕМ та у місті Києві.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровільно доєднався до лав ЗСУ.
Вже 5 травня 2022 року був зарахований до Збройних Сил України. Воював на посаді гранатометника на найгарячіших ділянках фронту.
Отримав декілька тяжких контузій. У жовтні 2023 року за станом здоров'я був звільнений із військової служби. Однак не зміг відновитися після отриманих унаслідок війни хвороб.
24 серпня 2025 року Віктор Коваленко помер.
Поховали захисника у рідному Бахмачі.
Терещенко Денис Костянтинович народився 20 вересня 1995 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Життя хлопчика складалося не зовсім просто. Його батько помер ще до народження Дениса. А чотирирічним хлопчиком він втратив і матір. Після цього маленький Денис переїхав на постійне місце проживання до бабусі та дідуся в село Сокиринці, Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області, які стали його опікунами. З 2000 по 2011 роки навчався в Сокиринській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 2011 по 2013 роки продовжив навчання в Сокиринському професійному аграрному ліцеї та здобув спеціальність тракторист-механізатор. 14.11.2013 був призваний на строкову службу. По закінченню якої підписав контакт та продовжив службу. З липня 2016 по квітень 2018 року брав участь в зоні АТО. З 2020 року продовжив контракт із ЗСУ, тому під час повномаштабного вторгнення росії в Україну військовий продовжував воювати на Донецькому напрямку. Займав посаду командира відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Мав звання старшого сержанта. З майбутньою дружиною Дарією у січні 2021 року зареєстрували шлюб, а вже в серпні цього ж року народилася донечка Міланка. 17 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання, Денис Костянтинович зник безвісти... На той момент йому було лише 26 років... Прощання з полеглим захисником відбулося 25 серпня 2025 року. Поховали Героя на новому кладовищі селища Срібне.
В Ніжині проживав з 2014року, працював в Києві.
З перших днів повномасштабного вторгнення був у Ніжинській теробороні, в листопаді 2023 року призвався до лав ЗСУ, старший навідник протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Загинув 16.10.2024 р. виконуючи бойове завдання на Донеччині.
У Андрія залишились два сина та сестра.





Коментарі
Дописати коментар