Загиблі герої Чернігівщини: Лобода В'ячеслав. Тулуп Олександр. Демченко Василь

У боротьбі за свободу та незалежність України 13 жовтня 2024 року загинув житель Кинашівки ЛОБОДА В’ячеслав Андрійович.

Воїн народився 16 березня 1977 року в Кинашівці. Закінчив 8 класів місцевої школи, після чого проходив строкову військову службу. Працював у колгоспі, 12 років – монтером на «Укрзалізниці», а останній час – трактористом у ТОВ «АР Борзна». Любив працювати на землі, займався її обробітком. А ще цікавився технікою,до В’ячеслава Андрійовича часто зверталися за технічною допомогою, умів вправно працювати з різними механізмами та завжди знаходив час, щоб удосконалювати свої навички й допомагати іншим у ремонті чи налагодженні.

24 травня 2024 року В’ячеслав Андрійович був призваний на військову службу Третім відділом Ніжинського РТЦК та СП. Він сумлінно виконував свій обов’язок перед державою, захищаючи рідну землю від російського агресора.

Був гарним сім’янином, люблячим сином, чоловіком і турботливим батьком двох доньок, які запам’ятають тата Героєм та Патріотом своєї країни. А ще – доброю, щирою і працьовитою людиною та надійним товаришем для багатьох друзів.

Народився Олександр  Тулуп 13 лютого 1986 року в селі Тур’я. Закінчив Щорську загальноосвітню школу №2. У 2004 році був призваний на строкову військову службу. По її закінченню, у 2006 році, воїн підписав контракт і продовжив службу в Збройних Силах України.

З початком АТО у 2014 році був на виконанні бойових завдань у населених пунктах Щастя, Зайцево, Світлодарська Дуга, Новотошківка та інші. З початком повномасштабного вторгнення - був на бойових завданнях на різних напрямках, захищав Чернігів. Із 2024 року перебував безпосередньо на лінії зіткнення на сході нашої країни.

7 серпня 2025 року Олександр Тулуп прийняв свій останній бій.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Демченко Василь Васильович народився 19 червня 1980 року у селі Олешня Добрянської селищної територіальної громади. У 1996 році закінчив Олешнянську школу ім. С. Ф. Русової, після чого вступив до Замглайського професійно-технічного училища № 12. У 1999 році здобув спеціальність тракториста та розпочав трудову діяльність, працюючи трактористом у ДП «Добрянський лісгосп». 25 січня 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України і став на захист держави у складний для країни час. За проявлену мужність і відвагу неодноразово відзначався командуванням. 18 липня 2023 року за поданням командувача ОСУВ «Таврія» нагороджений медаллю «За відвагу». 3 листопада 2024 року відзначений грамотою командира військової частини за мужність та відвагу, проявлені під час виконання військового обов’язку із захисту суверенітету й територіальної цілісності України з нагоди Дня інженерних військ, а також нагороджений медаллю «Ветеран війни» за службу українському народові. 14 січня 2025 року за гідну службу, мужність і успішне виконання бойових завдань нагороджений Головнокомандувачем Збройних Сил України нагрудним знаком «Золотий Хрест».

14 липня 2025 року поблизу населеного пункту Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання обов’язків військової служби, захищаючи Батьківщину, Демченко Василь Васильович загинув.

Похований 11 серпня 2025 року на кладовищі в селі Олешня. Його смерть стала непоправною втратою для дружини, сина, сестер, рідних і друзів, а пам’ять про нього назавжди житиме у серцях земляків як про мужнього воїна та вірного сина України.